16 Нит ань чуэв тинэ чув олмый эвдест, што сій уйнчин тинэ шиг туійт, и китчин тинэ альм‐адже.
Што шэнтчиппед альм‐аджант алькен; тэн гуэйк што сон пахк пяйвась пайнед пасникій альн и пурій альн, и вулкхал абрь вуйк‐олмый элэ и віерь‐олмы й элэ.
Нит‐же куэсь тій пазьхеппед, іеллед тіеньтед уйвидант вуэлас готь кухтла: сій пійеб казвайдис сіевньден тэн варас што вузьхуввед олмыйт пазьхейен. Вуйкест тійе сарнам: сій уже вальтеб палькес.
А коммэрдэллэд нит: Минэ ачь, тон ку лях альмест! ань пазьхув тонэ нэм;
Олмо кохт сій уйнин тэн, тэвтушшин и кихтин Иммель, ку ляй антанч олмыйт мука валт.