14 Нит иллях тинэ альм‐адже тахтмуш, што майкьяхч эхт тайн уцьхайн.
И готь сон ковнинч сонэ; то, вуйкест сарнам тійе, сон раммаш сонэ гуэйк іенамп, мэн ахцлоге ахц гуэйк, кок іеб линч чайданч.
А готь ряхктув тонэ вуэста тонэ виль; мэнэ, и вузехт сонэ віерас‐вуттен иджант кэскест и соныйн эвтин: готь сон якхал тонэ; тон танна ковних вильлянт.
Нит ань чуэв тинэ чув олмый эвдест, што сій уйнчин тинэ шиг туійт, и китчин тинэ альм‐адже.
Тэн гуэйк што тан пук оццеб рыстнахтем; и тэн гуэйк што тинэ альм‐ачь тіет, што тійе тайт пук быт.
А коммэрдэллэд нит: Минэ ачь, тон ку лях альмест! ань пазьхув тонэ нэм;