27 Сон цилькій: нит, Господи! а и піеннэг поррэб чувкхэзійт, кок кэчнеб синэ хозьеній туэлест.
Ну сон цилькій вуэста: илля шиг вальтед ліейбе, и суэхпед піенгійт.
Танна Исус цилькій сонне вуэста: ой, нызан‐олмунч, шур ли тонэ віер; ань тонне лянч тонэ тахтмуж мильт. И тирвхувый сонэ нійт теде вуэрест.
Што шэнтчиппед альм‐аджант алькен; тэн гуэйк што сон пахк пяйвась пайнед пасникій альн и пурій альн, и вулкхал абрь вуйк‐олмый элэ и віерь‐олмы й элэ.
А чуэтсанч вуэста сарнай, цилькій: Господи! Мун ым костманч тэн райя, што тон поадчых мунэ лагэ вуэлла; а ціельк эвт сане, то тирвхув мунэ слушшей.