10 Кось сіи вулгъ воететъ, пудій вуддымъ, и валмашъ мынне суинъ наимъ вяра и ухсъ кадьте.
И нутте еле во‐детъ, тынтетъ епетъ теде, кунъ часъ Господь тіи подтъ.
А танъ тіи тетте, что іосъ (если) тетъ пыртъ хозеинъ, кунъ бодтъ сулъ потъ, тале сонъ епетъ ляй во‐детъ и ій уддамъ койветъ ичинъ пыртъ вуллинъ.
Танъ мильтъ и тіи галкъ ледчь валмашъ; тынтетъ кунъ часъ епетъ юрдетъ, подтъ Олмо Альгь.
А кыске инестъ (полночь) шедый чорвумушъ: атте, вуддымъ подтъ, мынатъ су воста.
Ій юккисашъ, сарнъ Мунне: Господи! Господи! мынъ Царство Альместъ, а тивудетъ валдъ таттаитъ Му Есчь Альместъ.