34 «Видеста корхтан тейть, – мярьгсь тейнза Иисус, – тя веня атёкшсь аф кенери моразевомс, кода тон колмоксть потат Монь эздон».
Пётр корхтай каршезонза: «Кда мянь сембе Тонь эздот потайхть, мон тянь мзярдовок аф тиса».
и Пётр лятфтазень Иисусонь валонзон: «Атёкшсь аф кенери моразевомс, кода тон колмоксть потат Монь эздон». Сон лиссь и ризфта пяшксе седиса аварьгодсь.
Эста атёкшсь моразевсь омбоцеда. И Пёторонь мяльс лядсть Иисусонь валонза: «Атёкшсь омбоцеда аф кенери моразевомс, кода тон колмоксть потат Монь эздон». И аварьгодсь.
Но Иисус мярьгсь: «Корхтан тейть, Пётр, тячи атякшсь аф кенери моразевомс, кода тон колмоксть мярьгат – аф содасамак Монь».
Эста Азорсь шарфтсь и варжакстсь Пёторонь лангс; Пётр лятфтазень Азорть валонзон, кода Сон мярьгсь тейнза: «Аф кенери атякшсь моразевомс, кода тон колмоксть азсак – аф содасамак Монь».
Иисус каршезонза мярьгсь: «Ваймоцень путсак Монь инксон? Видеста корхтан тейть: атякшсь аф кенери моразевомс, кода тон колмоксть потат Монь эздон».