42 Стирнясь эстокиге стясь и кармась якама; тейнза ульсь кемгафтува киза. Тянь няиенза пяк дивандазевсть.
Сембе пяк дивандазевсть, кармасть фкя-фкянь кизефнема: «Тя кодама од тонафтома? Сонь сяшка азорксшиц – аф ару ваймопожфненьге кардасыне и сят кулхцондсазь Сонь!»
Синь фатязе оцюдонга оцю пелема и корхнесть фкя-фкянди: «Кие Тя тяфтамсь, конань нльне вармась и ведсь кулхцондсазь?»
Сон сявозе стирнять кядьта и мярьгсь тейнза: «Талифа́ куми́!» Тя ётафтови: «Стирня, мярьган тейть: стяк!»
Иисус кемоста мярьгсь: киндинге аф азонкшнемс тянь колга и кошардозень максомс стирняти кодамовок ярхцамбяль.
Сон озась ёткозост венчти, и вармась лоткась. Синь пяк дивандазевсть,
Ломаттне пяк дивандафтольхть и корхтасть: «Сон семботь лац тиендьсы: пяряфнень тиендьсыне куликс и аф корхтайхнень – корхтайкс».