33 Эста авась, шарьхкодемок, мезе мархтонза тиевсь, пелемать эзда трнатозь шаштсь Иисусть малас, прась инголенза и азондозе Тейнза сембе видеть.
Синь фатязе оцюдонга оцю пелема и корхнесть фкя-фкянди: «Кие Тя тяфтамсь, конань нльне вармась и ведсь кулхцондсазь?»
Но Иисус нинге ванондсь перьфпяльге, вешендезе сянь, кие тянь тиезе.
Иисус мярьгсь тейнза: «Стирняй, кемамаце пчкафтонзе тонь. Архт сетьмошиса и ульхть шумбра сярядемацень эзда».
Захария няемстонза абондсь и пяк эводсь.
Мариянь пяк абонтфтозь валонза, арьсезевсь: мезень колга корхтай тя шумбракстомась.
Авась няйсы – аф сёпови, трнатозь мольсь и прась Иисусонь пильгс, и сембе ломаттнень инголе азондозе, кодама туфталонкса токазе Сонь и кода эстокиге пчкясь.