46 Иисус вярьгак вайгяльхть ювадсь: «Аляй! Тонь кядезт максса ваймозень!» Ня валхнень азомда меле ваймоц лиссь.
Мзярда Иисус варжазе шапама винать, мярьгсь: «Тиевсь!» Комафтозе прянц и ваймоц лиссь.
Стефанонь эса шавсть кевса. Стефан тердезе Шкайть и мярьгсь: «Иисус Азор! Сявк ваймозень».
Иисус, масторлангонь эряфонц пингста, оцю вайгяльса авардсь и, эняльдезь, сельмоведь мархта озондсь Шкайти, конань ульсь виец идемс Сонь куломада. И Сон ульсь кульф Шкайть мяленц ваноманц инкса.
Мзярда Сонь сялдозь, Сон фкявок сялды вал ашезь аза каршек; мзярда маятась, Сон ашезень эвфне синь, но максозе Эсь прянц Шкайти, виде Судьяти.