56 Фкя покоди авась, няемок сонь толмарть ваксса озафста, пезфтазень лангозонза сельмонзон, и мярьгсь: «Тявок ульсь Сонь мархтонза».
Пётр озафоль озксвятиень оцюнять кудонц пирьфса. И нажядсь тейнза покоди ава и мярьгсь: «Тонга улеть Галилеянь Иисусть мархта».
Илять Иисус сась тов кемгафтувотнень мархта.
Но Иисус мярьгсь: «Кадость сонь; мезенди кольфнесасть мяленц? Сон пара тев тись Тейне.
Тяда меле Иисус тага путозень кядензон сокорть сельмонзон лангс и мярьгсь варжакстомс перьфпяльге. И ломанць пчкясь, кармась семботь няемонза лац.
Пирьф кучкаса крьвястсть толмар и озсесть перьфканза. Пёторга озась ёткозост.
Пётр сёпсь, мярьгсь авати: «Мон аф содаса Сонь».
Тяса ортань ваны авась корхтай Пёторонди: «Улема, тонга Ся Ломанть тонафниензон эзда?» Сон мярьгсь: «Аф».