14 Иисус мярьгсь: «Ожу, а кие путомань Монь тейнть судьякс и уликс-паронтень явикс?»
Ломаттнень ёткста кати-кие мярьгсь Иисусонди: «Тонафты! Азк брадозти, катк явсы мархтон тядянь-алянь эзда лятф уликс-пароньконь».
Аф лама пингонь ётазь лия ломань няезе Пёторонь и мярьгсь: «Тонга синь эздост». Но Пётр мярьгсь тя ломанти: «Аф, ялгай».
Иисус няезе синь кемамаснон, мярьгсь сярядити: «Тонь пежетне нолдафт».
Иисус кодак содазе – синь ули мяльсна сявомс Сонь и вихца арафтомс оцязоркс, Сон тага тусь пандть пряс ськамонза.
Авась мярьгсь каршезонза: «Кивок аш, Азор». Иисус корхтай тейнза: «Монга аф судендате, архт и оду тят тиенде пежет».
Сяс, ялгай, кикс тязат уле, тейть аф аралави эсь пряце, кда судендасайть лиятнень. Лиянь судендамста тон судендафтсак эсь пряцень, сяс мес судендасайть лиятнень, а тонць тиендят синь лацост.
Ялгай, кали арьсят тон мянят Шкаень судта, кда тонць тиендят тяконь, мезенкса судендасайть лиятнень?
Но кият тон, ломань, пялькстомс Шкайть мархта? Кали мярьги кядьгонясь кядьгонянь тиити: «Мезенди тяфтамкс тиемайть?»