53 Вачедотнень пяшкодезень парода, а козятнень панезень шавонь кятть.
Павазуфт сят, конат сембе вийса вешендьсазь Шкайть мяленц пяшкодеманц, сяс мес Шкайсь пяшкодьсыне синь вешфксснон.
Сон лездсь Израильти, Эсь покодиенцты, и мяляфтозе Эсь кельгозь ужяльдеманц,
Павазуфтада тинь, тяни вачедотне, сяс мес топоттяда. Павазуфтада тинь, тяни авардихне, сяс мес кенярттяда и рахатада.
Но кальдяв тейнть, козят, вдь тинь ни сявость эсь кенярдемантень.
А Иисус тейст мярьгсь: «Мон – эряфонь максы кшисян; Тейне сашендысь аф ули вачеда, и Тейне кемайть мзярдовок аф сай симомац.
Лятфтасть, кемай ялгат, кикс тинь уледе, мзярда тинь тердедязь Шкайсь. Аф ламоль ётксонт стамда, кинь ломаттне лувозь смузюкс, аф ламоль виида, пара лувксоннеда и содавикс юромоннеда.
Тинь ни вельф топоцтотада! Тинь козякододе и оцязорондатада миньфтомонк! Монь пяк мялезе: оцязорондаледе афкукс, эста миньге мархтонт марса оцязорондалеме!