59 Эста синь кочкасть кефт лангозонза ёрямс; но Иисус кяшсь, лиссь Шкаень кудста, ётась синь ётковаст и тусь сяда тов.
Эста фарисейхне лиссть и кармасть арьсема, кода машфтомс Иисусть. Содамок тянь колга, Иисус тусь ся вастста.
Эста тонафнихнень сельмосна панжевсть и синь содазь Иисусонь. Но Сон арась тейст аф няевикс.
Сяс ни Иисус еврейхнень ёткса пря ашезь няфне, а тусь тоста шавмодать маласа ащи масторс – ошти, кона лемневсь Ефраим. И тоса лядсь Эсь тонафниензон мархта.
Тонафниенза мярьгсть Тейнза: «Равви! Аф кунара еврейхне ёрадязь шавомс кевса, и Тон тага молят тоза?»
Мзярс валдсь мархтонт, кемада валдти. Эста аратада валдти идькс». Тянь азомда меле Иисус аердсь и кяшсь эздост.
Пилат мярьгсь тейст: «Тинць сявость Сонь и эсь коентень коряс судендасть». Еврейхне каршезонза мярьгсть: «Минь аш азорксшиньке ломанень шавомс».
Но пчкафсь ашезе сода, кие Сон, сяс мес Иисус кяшевсь тостонь ломаттнень ёткс.
Молембачк Иисус няйсь ломань, кона шачсь сокорста.
Но синь кайгиста юватькшнесть и паннезь пилеснон. Сяльде фкя мяльса врьгятсть Стефанонь лангс,