17 Тяса ортань ваны авась корхтай Пёторонди: «Улема, тонга Ся Ломанть тонафниензон эзда?» Сон мярьгсь: «Аф».
Пётр корхтай каршезонза: «Кда мянь сембе Тонь эздот потайхть, мон тянь мзярдовок аф тиса».
Синь сявозь Иисусонь и вятезь озксвятиень оцюнять кудс. Пётр ичкозьге мольсь мельгаст.
а Пётр лядсь ортать ваксс ушеса. Сяльде ся тонафнись, кона озксвятиень оцюнять содафоцоль, лиссь и корхнесь ортань ваны авать мархта и сувафтозе Пёторонь пирьфи.
А Симон Пётр ащесь и эжендсь. Тяса тейнза мярьгсть: «Улема, тонга Ся Ломанть тонафниензон ёткста?» Сон тянь сёпозе и мярьгсь: «Аф».
Азозь Тейнза: «Назаретонь Иисусть». Иисус корхтай тейст: «Тя – Монан». Ётксост ульсь Иудавок, Сонь мииец.
Иисус каршезост мярьгсь: «Мон мярьгонь тейнть: тя Монан. Сяс, кда Монь вешендьсамасть, нолдасть мархтоннетнень, катк туйхть».
Ярхцамда меле Иисус корхтай Симон Пёторонди: «Симон, Ионань цёрац, тон кельгсамак Монь сяда пяк синь корязост?» Пётр корхтай Тейнза: «Келькте, Азор! Тон содасак: мон келькте Тонь». Иисус корхтай тейнза: «Ваныть Монь вероскянень».
Пётр чакась ортатненди, и покоди авась, конань лемоц Рода, лиссь ваномонза, кие тоса.