27 И тя кши сускомть сявомда меле Иудань потмос сувась Сатанась. Эста Иисус мярьгсь Иудати: «Мезе срхксят тиемс, тик ни куроконе».
Эста сон моли, сяви мархтонза сисем лия ваймопожфт, конат сондедонза кяжихть. Синь сувайхть ся ломанть потмос и эряйхть тоса. Меколи ся ломанти арай нинге сядонга кальдяв ингольцеть коряс. Тяфта ули тя пингонь кяжи ломаттненьге мархта».
Иисус каршезонза мярьгсь: «Аертт эздон, Сатана; вдь сёрматф: "Азорти, эсь Шкайцти сюконякшнек и аньцек Тейнза покотть"».
Стирсь эстокиге эряскодозь мрдась оцязорти и мярьгсь: «Тяфтама мялезе: тяникиге кантфтк тейне Иоанн Кстиндайть прянц лапш шава лангса».
И вов Сатанась сувась Иудань потмос, конань лемнезь Искариотокс. Сон ульсь кемгафтува тонафнихнень эзда фкясь.
Иисус и тонафниенза ётафтозь илядень ярхцамаснон-симомаснон. И идемэвозсь сувафтсь ни Иудать, Симон Искариотонь цёранц седис мяль мимс Иисусть.
Но озафнень ёткста кивок ашезь шарьхкоде, мезенди Сон тянь азозе.
Иисус каршезост корхтась: «Дяряй аф Монць кочкадязь тинь, кемгафтувотнень? И сембе сяка, фкясь ёткстонт – идемэвозь».
Эста Пётр мярьгсь: «Анания, мес тон нолдайть Сатанать путомс седиезт мяльхть васькафтомс Иняру Ваймопожфть и сёпомс ярмакнень пяльксснон миф паксяцень инкса?