2 Мария ся авасель, кона вадендезе Азорть танцти шине вайса и эсь пряшяярьсонза нардазень Сонь пильгонзон. Тя сонь Лазарь брадоц сярятькстсь.
Мзярда Иисус ащесь Вифанияса ся Симонть шранц ваксса, кона инголи сярядсь наксафты урмаса, каваняма ёткть сувась тоза ава. Сон кандсь мархтонза алебастрань кядьгоняса нардста тиф пяк питни вай. Авась колазе кядьгонять и каязе вайть Иисусонь пряванза.
Няемстонза, Азорти ужялькс арась авась, мярьгсь тейнза: «Тят аварде».
кучезень Азорть кизефтемонза: «Тон Ся, конанди эряви самс, али учемс тейнек киньге лиянь?»
Марфа корхтай Иисусонди: «Азор! Улендярялеть Тон тяса, афоль кула брадозе.
Сазорхне пачфсть куля Иисусти: «Азор! Тонь кельгома ялгаце сяряди».
Мария сась тоза, коса ульсь Иисус и няемстонза, прась инголенза плманжа лангс и мярьгсь Тейнза: «Азор! Кда Тон улелеть тяса, афоль кула брадозе».
А Мария сявсь фунтошка ару нардонь пяк питни вай, вадендезень Иисусонь пильгонзон и нарнезень эсь пряшяярьсонза; и марнек кудсь пяшкодсь тя вайть пяк танцти шинеса.
Тинь Монь лемнесамасть Тонафтыкс и Азоркс и видеста корхтатада, сяс мес афкукс Мон стаман.
Стане, кда Мон, Азорсь и Тонафтысь, штайне тинь пильгонтень, эста тейнтьке эряви штакшнемс фкя-фкянь пилькт.