31 Яков вочавидзис Лаванлы: «Ме полі тэысь, мый мырддян ассьыд нывъястӧ [да ставсӧ, мый менам эм].
Ӧвраам шуис: «Ме чайті, мый татчӧс йӧзыс оз повны Енсьыс да гӧтыр вӧсна вермасны вины менӧ.
Тэ мунін, ӧд ёна гажтӧмтчин бать керкасьыд, но мыйла тэ гусялін менсьым енъясӧс?»
Сійӧ, код ордысь аддзан енъястӧ, ловйӧн оз коль. Миян рӧдвуж дырйи видзӧдав, мый эм ме ордын. Сюрас кӧ мыйкӧ тэнад, бӧр босьт аслыд». [Но сійӧ нинӧм эз аддзы.] Яков эз тӧд, мый Ракель гусяліс идолъяссӧ.
Йӧзысь полӧм – лэчкӧ шедӧм кодь, а Господь вылӧ лача кутысь повтӧг олӧ.