20 Йоав вочавидзис: «Тайӧ абу тадз. Ме ог кӧсйы кисьтны-бырӧдны тайӧ карсӧ.
Амессай эз видзчысь, мый Йоав бытшкас сійӧс лэптӧм шыпуртнас. Шыпуртыс Амессайлы пырис веськыда кынӧмас, и гырк пытшкӧсыс петіс му вылас. Ӧти бытшкӧмысь Амессай дзик пыр куліс. Йоав Авишай вокыскӧд водзӧ мунісны вӧтӧдны Бикрилысь Шевей писӧ.
Ми лӧня олам асланым Израиль войтыр пӧвстын, ми эсканаӧсь. Тайӧ карыс – израильса [каръяслӧн] мам, а тэ кӧсъян бырӧдны сійӧс! Мыйла тэныд бырӧдны сійӧ, мый Господьлӧн?»
Но тіян карын эм Шевей нима морт. Сійӧ Ефрем керӧсвыв муысь, Бикрилӧн пиыс. Сійӧ кыпӧдчис Давид ӧксылы паныд. Сетӧй меным сійӧс, и ме вешъя тіян кар дорысь». Ань шуис Йоавлы: «Сылысь юрсӧ ми шыбитам тэныд стен вывсяньыс».
«Господьӧй, ме ог вермы юны тайӧ васӧ! Тайӧ – йӧзлӧн вир, найӧ дасьӧсь вӧліны воштыны олӧмнысӧ», – шуис Давид и эз кут юны. Татшӧм уджъяс вӧчисны тайӧ куим тышкамортыс.
Лёк йӧзлӧн шудыс абу асланыс киын. Лёк вӧчысьлӧн мӧвпъясыс мед ылыстчасны ме дінысь!
А Енмыс озырмӧдіс налысь керкаяссӧ быд бурнас. Лёк вӧчысьлӧн мӧвпъясыс мед ылыстчасны ме дінысь!
Коді дзебӧ мыжъяссӧ, сылӧн нинӧм оз артмы, но коді висьтасьӧ да дугдӧ мыж вӧчны, сы дінӧ Енмыс буралӧ.
Мортлӧн сьӧлӧмыс наян, сійӧс он вермы вежнысӧ. Коді тӧдӧ мортлысь сьӧлӧмсӧ?
Асьсӧ дорйӧм могысь Индӧдӧ велӧдысь юаліс Исуслысь: «Коді меным матыссаыс?»