19 Кор Авенир пышйис Давидлӧн тышкайӧзысь, Асаил котӧртіс сы бӧрся. Вӧтӧдігас сійӧ эз видзӧд веськыдвылӧ ни шуйгавылӧ.
Тайӧ тышас вӧліны Саруялӧн куимнан пиыс: Йоав, Авишай да Асаил. Асаил вӧлі газель кодь тэрыб кока.
Авенир бергӧдчылӧмӧн юаліс: «Асаил, тэ-ӧ тайӧ?» Мӧдыс вочавидзис: «Ме».
«Дугды ме бӧрся вӧтчынытӧ, – шуис Авенир. – Вӧтӧд кодӧскӧ мӧдӧс да босьт сылысь, мый тэныд колӧ». Но Асаил водзӧ вӧтӧдіс.
Хевронӧ воӧм бӧрын карса дзиръя дорын Йоав нуӧдіс Авенирӧс бокӧ, быттьӧ кӧсйӧ гусьӧн сёрнитыштны сыкӧд. Сэні виис Авенирӧс, бытшкис сылы кынӧмас. Тадзи водзӧс перйис аслас Асаил вок вӧсна.
Йоав да сылӧн Авишай вокыс виисны Авенирӧс сыысь, мый сійӧ виис налысь Асаил вокнысӧ гаваонса тыш дырйи.
Иосей вӧчис Господь водзын шогманасӧ. Сійӧ ветліс Давид пӧльыслӧн туйӧд, эз кежлыв сэтысь веськыдвылӧ ни шуйгавылӧ.
Веськыдвылӧ ни шуйгавылӧ эн кеж, кокыд мед лоӧ ылын лёксьыс.
Ло зумыд да повтӧм! Ов став Индӧдыс серти, кыдзи тшӧктіс тэныд Мӧисей, Менам кесйӧгӧй. Эн кеж Индӧдысь веськыдвылӧ ни шуйгавылӧ. Сэки тэнад ставыс артмас.
Лоӧй зумыдӧсь да кутчысьӧй став тшӧктӧмас, мый гижӧма Мӧисейлӧн Индӧд небӧгын, энӧ кежӧй сэтысь веськыдвылӧ ни шуйгавылӧ.