22 Но Садоклӧн Ахимаас пиыс бара шыасис Йоав дінӧ: «Мый лоана, мед лоӧ, но лэдз менӧ мунны кушса морт бӧрся». Йоав шуис: «Мыйла тэныд муннысӧ, пиӧй? Тэ ӧд ӧксылы он бур юӧр ну».
Сэсся Йоав шуис ӧти кушса мортлы: «Мун да юӧрт ӧксылы, мый тэ аддзылін». Мӧдыс копыртчыліс Йоавлы да котӧрӧн муніс.
«Мый лоана, мед лоӧ, но ме муна», – воча шуис Ахимаас. Йоав лэдзис сійӧс. Ахимаас котӧртіс мӧд туйӧд да воис кушса мортысь водзджык.
Ӧксы юаліс: «Ловъя-ӧ менам Авессалом пиӧй?» Ахимаас вочавидзис: «Ӧксыӧй-ыджыдӧй, кор тэнад Йоав кесйӧгыд мӧдӧдіс менӧ татчӧ, сылӧн йӧзыс вӧлі ёна шызьӧмаӧсь. А мый сэні вӧлі, ме ог тӧд».
Фараон юаліс: «Тэныд ӧмӧй мыйкӧ оз тырмы ме ордын? Мыйла тэ кӧсъян мунны аслад муӧ?» Хадад вочавидзис: «Тырмӧ. Но кора, лэдз менӧ». [И муніс Хадад аслас муӧ.]
Найӧ эз лыддьыны коланаӧн тӧдны Енсӧ, та вӧсна Ен колис найӧс торксьӧм вежӧрас вӧчны ковтӧмторсӧ.
Ковтӧм сёрнияс, пеж кывъяс да мисьтӧм шмоньяс мед эз петны тіян вомысь. Мӧдарӧ, аттьӧалӧй Енсӧ!