44 Саул воча шуис: «Енмыс мед ёна мыждас менӧ, тэ кӧ, Ионафан, талун он кув».
Коли тӧлысь куим. Иудалы висьталісны, мый сылӧн Фамар моньыс кырсалӧма да кынӧмасьӧма. Иуда шуис: «Петкӧдӧй сійӧс да сотӧй».
Карса олысьясӧс тшӧтш петкӧдіс. Сійӧ сьӧкыда уджӧдіс найӧс: ӧтияс уджалісны чер-пилаӧн, мӧдъяс – кӧрт коканӧн, коймӧдъяс сотісны кирпич. Тадзи Давид вӧчис аммон войтырлӧн быд карын, а сэсся аслас тышкайӧзкӧд бӧр локтіс Ерусалимӧ.
Давид ёна скӧрмис тайӧ озыр мортыс вылӧ да шуис Нафанлы: «Ловъя Господь водзын шуа, татшӧмтор вӧчысьӧс колӧ вины.
Амессайлы висьталӧй, мый сійӧ меным ас морт. И Енмыс мед ёна мыждас менӧ, ог кӧ пукты сійӧс Йоав пыдди пыр кежлӧ веськӧдлыны тышкайӧзӧн!»
Енмыс мед ёна мыждас менӧ, ме кӧ [талун] ог вӧч Давидлы сійӧ, мый Господь кыв сетӧмӧн кӧсйысис сылы.
Сюрис кӧ тэныд ма, сёй мыйта колӧ, сӧмын эн восмӧныд.
Нывсӧ аддзӧм бӧрын Еффай косяліс паськӧмсӧ да горӧдіс: «Нылӧй, тэ уськӧдін менӧ кок йывсьым! Тэ шог вайин меным! Ме кыв сеті Господьлы, и бӧрсӧ босьтны ме ог вермы».
Кӧні тэ кулан, сэні и ме кула, сэтчӧ мед менӧ и дзебасны. Господь мед чорыда мыждас менӧ, кулӧмысь ӧтдор кӧ мыйкӧ торйӧдас тэа-меаӧс».
Израильӧс мездысь ловъя Господь водзын шуа: весиг кӧ менам Ионафан пиӧй мыжа, сійӧ ловйӧн оз коль». Став йӧзыс чӧв олісны.
Енмыс мед ёна мыждас менӧ, ме кӧ асылӧдзыс ог бырӧд Навал керкаысь став айуловсӧ».
Илий юаліс: «Мый Енмыс висьталіс тэныд? Эн дзеб меысь. Мед Енмыс ёна мыждас тэнӧ, он кӧ висьтав меным ставсӧ».