Мӧисей водзӧ шуис: «Рытнас Господь сетас тіянлы сёйны яй, а асывнас сетас нянь, и ті пӧттӧдзныд сёянныд. Ӧд Господь кыліс, кыдзи ті ропканныд Сы вылӧ. А ми нӧ кодъяс? Ті ӧд он миян вылӧ ропкӧй, а Господь вылӧ».
Ті уна кӧдзанныд, но этша вунданныд, ті сёянныд, но онӧ пӧтӧй, ті юанныд, но горшныд оз веськав, ті пасьтасянныд, но онӧ шоналӧй, ті мырсянныд-уджаланныд, но зепныд век куш.