18 Та вӧсна Ме кисьта на вылӧ Ассьым скӧрлунӧс, ог жалит найӧс да ог бурсьӧлӧмтчы на дінӧ. Мед гораа горзӧны Меным, но Ме ог кыв найӧс».
Сэки ті кутанныд чуксавны менӧ, а ме ог кыв, кутанныд корсьысьны менӧ, но онӧ аддзӧй.
Ті нюжӧданныд Мелань кинытӧ, но Ме ог кӧсйы аддзыны тіянӧс. Ті ёна кевмысянныд, но Ме ог кыв тіянӧс. Тіян киныд вирӧсь.
Господьлӧн киыс эз дженьдаммы, медым мездыны, Сылӧн пельыс эз сьӧктаммы, медым кывны.
Но тіян лёк вӧчӧмъясныд торйӧдісны тіянӧс Енсьыныд, тіян мыжъясныд вӧсна Сійӧ бергӧдчис тіянысь да оз кывзы.
Та вӧсна Господь тадзи висьталӧ: «Ме мӧдӧда на вылӧ шог, и найӧ оз вермыны сыысь пышйынысӧ. Найӧ шыасясны Ме дінӧ, но Ме ог кыв найӧс.
Весиг кӧ найӧ кутасны видзавны, Ме ог кыв налысь кевмӧмсӧ. Весиг кӧ найӧ ваясны сотан вись да нянь вись, Ме ог сибӧд найӧс. Ме бырӧда найӧс шыпуртӧн, тшыгъялӧмӧн да пӧрӧс висьӧмӧн».
та вӧсна Ме вунӧда тіянӧс, эновта тіянӧс да тайӧ карсӧ, мый Ме сеті тіянлы да тіян батьяслы.
Тайӧ каръясас олысьясыс кесъялісны да сотісны висьяс мукӧд енъяслы. Татшӧм лёк вӧчӧмнаныс найӧ скӧрмӧдісны Менӧ. Тайӧ енъяссӧ найӧ эз тӧдлыны, энӧ тӧдлӧй ни ті ни тіян батьясныд.
Та вӧсна киссис Менам скӧрлунӧй да ярлунӧй, кутіс ыпъявны иудаса каръясын да ерусалимса уличьяс вылын. Ӧнӧдз тайӧ каръясыс – из чукӧр да овтӧмин.
Дзескӧдысьяс ыджыдалӧны Сион вылын, мустӧмтысьяс гажаа олӧны. Сионлӧн уна мыж вӧсна Господь ыстіс сылы шог. Сылысь челядьсӧ нуӧдісны пленӧ, дзескӧдысьяс вӧтлісны найӧс водзвыланыс.
Господь вӧчис, мый кӧсйис, збыльмӧдіс Ассьыс кывсӧ, важысянь шуӧмсӧ. Сійӧ жалиттӧг бырӧдіс тэнӧ, вӧрӧглы лэдзис нимкодясьны, тэнӧ мустӧмтысьясӧс вылӧ кыпӧдіс.
Ме кисьта тэ вылӧ Ассьым ярлунӧс, и сӧмын та бӧрын Ме лӧня вежӧгтӧмысь да ог нин кут скӧравны.
Кор найӧ скӧрпырысь мыждасны тэнӧ, Ме сета тэныд тӧдны Ассьым вежӧгтӧмӧс. Найӧ керыштасны тэнсьыд ныртӧ да пельтӧ, а сэсся тэнӧ шыпуртӧн виасны. Ныв-питӧ найӧ нуӧдасны пленӧ, а коляс войтыртӧ би ньылыштас.
Тэнад пежыд зывӧктана. Ме сӧстӧммӧдлі тэнӧ, но тэ эн сӧстӧммы аслад пежсьыд. Кытчӧдз Ме став скӧрлунӧс тэ вылӧ ог кисьт, тэ он сӧстӧммы.
Та вӧсна Ме ог жалит найӧс, ог бурсьӧлӧмтчы на дінӧ. Ме мынтыся налы олан туйныс серти».
Ме кылі, кыдзи Господь мукӧдыслы шуис: «Мунӧй сы бӧрся карӧд да жалиттӧг виалӧй йӧзсӧ, энӧ нормӧй сьӧлӧмнаныд.
Сэсся ті шыасянныд Господь дінӧ, но Сійӧ оз кыв тіянӧс, Сійӧ тупкас чужӧмсӧ тіян лёк вӧчӧмныд понда.
Господь – вежӧгтысь Ен, Сійӧ – водзӧс перйысь Ен. Господь водзӧс перйӧ, Сійӧ тырӧма скӧрлунӧн. Господь мынтысьӧ Сійӧс мустӧмтысьяслы, Сійӧ дугдывтӧг скӧралӧ паныд сувтысьяс вылӧ.
«Господь чорыда скӧрмӧма тіян батьяс вылӧ.
Ме шыасьлі на дінӧ, но найӧ эз кывзыны Менӧ. Тадзи жӧ Ме найӧс эг кывзы, кор найӧ шыасьлісны Ме дінӧ, – висьталӧ Господь Саваоф. –
Воас кад, кор керка кутысь чеччас да йигналас ӧдзӧссӧ. Ывласяньыс ӧдзӧсӧ игӧдчӧмӧн понданныд вӧзйысьны: ”Ыджыдӧй, Ыджыдӧй, восьт миянлы!” Сійӧ вочавидзас: ”Кодъяс ті? Ме ог тӧд тіянӧс”.
Ті кутанныд ойзыны асланыд ӧксыысь, кодӧс ті бӧрйинныд, но Господь сэки оз вочавидз тіянлы».