26 Ме вӧча сідз, мый кывйыд ляксяс горш бердад, и тэ он вермы сёрнитнытӧ, он кут ӧлӧдны тайӧ асныра войтырсӧ.
Господь олӧ выліын, но рам сьӧлӧмаӧс Сійӧ аддзӧ и вылӧ кыпӧдчысьӧс ылісянь тӧдӧ.
Кывзы, енэжыс, кывзы, муыс! Господь тадзи висьталӧ: – Ме быдті челядьӧс, но найӧ кыпӧдчисны Меным паныд.
Но тэ чеччы, вӧнясь да висьтав Иуда муын олысьяслы ставсӧ, мый Ме тшӧкта тэныд. Эн пов наысь. А повзян кӧ, сэки Ме повзьӧда тэнӧ налӧн син водзын.
Карса дзиръяяс муас вӧйисны, иган-тасъяссӧ Сійӧ пасьйис. Ӧксы да юралысьяс олӧны мукӧд войтыр пӧвстын, Енлысь Индӧдсӧ оз велӧдны, Господьсянь петкӧдчылӧмыс пророкъяслы абу.
«Морт пиӧй, тэ олан асныра войтыр пӧвстын. Налӧн эм син, медым аддзыны, но найӧ оз аддзыны. Налӧн эм пель, медым кывны, но найӧ оз кывны, ӧд найӧ асныра войтыр.
Морт пиӧй, лӧсьӧд ноп да луннас налӧн син водзын пленӧ босьтӧм морт моз мӧдӧдчы мунны мӧдлаӧ. Гашкӧ, тайӧ войтырыс гӧгӧрвоас, мый найӧ асныраӧсь.
Сійӧ лунӧ, кор тайӧ пышйӧм мортыс локтас, воссяс тэнад кыв-ворыд, и тэ пондан сёрнитны. Тэ лоан аслад войтырлы пасӧн, и найӧ тӧдмаласны, мый Ме – Господь».
Рытнас Господьлӧн киыс вӧлі ме вылын, и Сійӧ восьтіс менсьым кыв-ворӧс. А асывнас, кор тайӧ мортыс локтіс, ме верми нин сёрнитны.
Кор сійӧ висьталіс меным тайӧс, ме эг лысьт юрӧс лэптыны, эг вермы весиг кыв шуны.
Ефрем кутчысьӧ идолъясӧ – мед вӧчасны, кыдзи кӧсйӧны!
Но некод мед оз мыжав мӧдӧс, оз норась мӧд вылӧ. Ме мыжала тэнӧ, поп,
Коді ёрд вылын веськыда мыждыны корӧ, сійӧс ті мустӧмтанныд, збыльсӧ висьталысьӧс зывӧктанныд.