22 – Господьлӧн буралӧмыс вӧсна ми эгӧ бырӧй, Сылӧн буралӧмлы абу помыс.
Давид шуис Гад пророклы: «Ыджыд шог суис менӧ. Но морт киӧ веськалӧм дорысь бурджык шедны Господьлӧн мыждӧм улӧ, ӧд Сылӧн буралӧмыс ыджыд». [Давид бӧрйис кулана висьӧм шобді вундан кадӧ.]
Но Аслад ыджыд буралӧмыд вӧсна Тэ найӧс дзикӧдз эн бырӧд, Тэ эн эновт найӧс, ӧд Тэ – бур да мелі сьӧлӧма Ен.
Ва визувтанінъяс Тэ восьтін ковтысъясын, ваыс визувтӧ керӧсъяс костӧд.
Найӧ мед оз лоны асланыс батьяс кодьӧсь: асныраӧсь да паныд кыпӧдчысьяс, Енлысь кывзысьтӧмъяс да Сыысь кежысьяс.
Мун войвывлань да юӧрт тайӧ кывъяссӧ: – Бергӧдчы, Израиль, Менӧ эновтысь, – висьталӧ Господь. – Ме ог кисьт Ассьым скӧрлунӧс тіян вылӧ, ӧд Ме бур сьӧлӧма, – висьталӧ Господь, – Ме ог скӧрав дугдывтӧг.
Ме тэкӧд, – висьталӧ Господь, – Ме мезда тэнӧ! Ме бырӧда став войтыръяссӧ, кодъяс пӧвстӧ разӧді тэнӧ. Тэнӧ Ме ог бырӧд, но мыжда тэнӧ веськыдлунӧй серти, мыждытӧг тэнӧ ог коль.
Но Ефрем – Менам муса пиӧй, сійӧ вайӧ Меным нимкодьлун. Ме унаысь мыждылі сійӧс, но некор ог вунӧд сійӧс! Менам сьӧлӧмӧй висьӧ Ефрем понда, Ме бурсьӧлӧмтча сы дінӧ, – висьталӧ Господь.
Но Тэ, Господьӧй, миян Енмӧй, бур сьӧлӧма миян дінӧ. Ми кыпӧдчим Тэныд паныд, но Тэ прӧститан миянӧс.
Ме – Господь, Ме ог вежлась! И ті, Яковлӧн пиян, абу вежсьӧмныд.
Чужысьяссянь чужысьясӧдз Сылӧн буралӧмыс вуджӧ Сыысь полысьяс дінӧ.