46 Давид кевмысис, медым вермис вӧчны Яковлӧн Енлы оланін. Давид воис Енлы сьӧлӧм вылас,
Давид шуис Мелколалы: «Господь водзын ме йӧкті [и кута йӧктыны. Ошкӧм Господьлы]. Сійӧ ӧд менӧ бӧрйис, а эз тэнсьыд батьтӧ да сылысь рӧдсӧ. Пуктіс менӧ юравны Израильӧн, Господьлӧн войтырӧн. Господь водзын ме кӧсъя гажӧдчыны
Саулӧс вештӧм бӧрын пуктіс налы ӧксыӧ Давидӧс. Сы йылысь шуӧма: ”Ме аддзи Давидӧс, Ессейлысь писӧ, сійӧ Меным сьӧлӧм серти. Сійӧ пӧртас олӧмӧ Менсьым став кӧсйӧмӧс”.
Но ӧні тэнад ӧксыалӧмыд оз ло дыр. Господь корсяс Аслыс мортӧс сьӧлӧм сертиыс да пуктас сійӧс Аслас войтырлы юралысьӧ, ӧд тэ эн вӧч Господьлӧн тшӧктӧм серти».
Самуил шуис: «Талун Господь босьтіс тэнсьыд Израильын ӧксыалӧмтӧ да сетіс сійӧс мӧдлы, тэнад матыссалы, коді тэысь бурджык.
Господь шуис Самуиллы: «Дыр-ӧ на тэ кутан шогсьыны Саул вӧсна, кодӧс Ме вешті Израильын ӧксыалӧмысь? Тырт ассьыд дозтӧ выйӧн да мун Виплиемӧ. Ме ыста тэнӧ сэні олысь Ессей дінӧ. Сылӧн пиян пӧвстысь Ме бӧрйи Аслым ӧксыӧс».