28 Павел горӧдіс: «Нинӧм эн вӧч аскӧдыд! Ми ставным танӧсь».
Господьӧй Енмӧй, вӧчлі-ӧ ме мыйкӧ лёксӧ аслам киӧн,
Эн ви.
Меным паныд мыж вӧчысь аслыс лёксӧ вӧчӧ, менӧ мустӧмтысь кулӧмсӧ радейтӧ».
Эн сетчы мыж вӧчӧмас, эн ло вежӧртӧмӧн: мыйла тэныд кадысь водз кувнысӧ?
Водзӧс эн перйы да эн скӧрав аслад войтырысь морт вылӧ, но радейт матыссатӧ асьтӧ моз. Ме – Господь [тіян Енныд].
Ме шуа тіянлы: радейтӧй тіянӧс мустӧмтысьясӧс, бурсиӧй тіянӧс ёрысьясӧс, бурсӧ вӧчӧй тіянӧс дзескӧдысьяслы, кевмысьӧй тіянӧс ӧтдортысьяс да вӧтлысьяс вӧсна.
Исус шуис: «Тырмас! Дугдӧй!» Кесйӧглы пеляс инмӧдчылӧмӧн Исус бурдӧдіс сійӧс.
Исус кевмис: «Батьӧй, прӧстит тайӧ йӧзсӧ, ӧд найӧ оз тӧдны, мый вӧчӧны». Шыпуртаяс пудъясьӧмӧн юкисны Исуслысь паськӧмсӧ.
Пуксьӧдӧмаясӧс видзысьыс садьмис да аддзис, мый ӧдзӧсъяс восьсаӧсь. Сэки перйис шыпуртсӧ да кӧсйис вины асьсӧ, чайтіс, мый пышйӧмаӧсь ставныс.
Видзысь корис би, котӧрӧн пырис Павел да Сила дінӧ да тіралӧмӧн уськӧдчис на водзӧ.
Видзчысьӧй, мед некод лёксьыс эз мынтысь лёкӧн. Мӧдарӧ, зільӧй вӧчны бурсӧ ӧта-мӧдныдлы да став йӧзыслы.