17 Тайӧ аньыс вӧтчис Павел да миян бӧрся, сійӧ горзӧмӧн шуаліс: «Тайӧ йӧзыс Медвылысса Енлӧн кесйӧгъяс. Найӧ юӧртӧны миянлы, кыдзи мездмынысӧ».
Мыждысьяс, збыльсӧ-ӧ ті висьталанныд? Мортлӧн пиян, веськыда-ӧ ті мыжданныд?
– Господьӧй, миян батьяслӧн Енмӧй, Тэ ёна ошкана! Мед лоӧ ошкӧма-нимӧдӧма Тэнсьыд нимтӧ нэмъяс чӧж!
Тэ веськыда мыждін миянӧс да миян батьяслысь вежа Ерусалим карсӧ, Тэ мыждін Аслад збыльыд серти, миян мыжъяс вӧсна став тайӧ сьӧкыдсӧ Тэ мӧдӧдін миянлы.
Но ме аддзылі вӧт, и сійӧ ёна повзьӧдіс менӧ. Кор ме куйлі вольпасьын, менам аддзылӧмъясӧй шӧйӧвоштісны менӧ.
Ӧксыӧй, Медвылысса Ен сетіс тэнад Навукодоносор батьлы юралӧм, ыджыдалан вын да ошкӧм-нимӧдӧм.
Сійӧс вӧтлісны йӧз дінысь, и сылӧн вежӧрыс лои пемӧслӧн кодь. Сійӧ оліс вӧлявывса осёлъяскӧд, ӧш моз сёйис турун, сылысь вир-яйсӧ кӧтӧдіс лысва. Тадзи вӧлі сыкӧд, кытчӧдз сійӧ эз гӧгӧрво, мый Медвылысса Енмыс ыджыдалӧ мувывса став йӧзыс вылын да пуктӧ ӧксыӧ, кодӧс кӧсйӧ.
Сэки ӧксы тшӧктіс вайӧдны Даниилӧс да шыбитны сійӧс левъяслӧн гуӧ. Ӧксы шуис Данииллы: «Тэнад Енмыд, кодлы тэ дугдывтӧг кесъялан, мед мездас тэнӧ!»
Гу дорӧ матыстчигӧн сійӧ нориник гӧлӧсӧн шыасис Даниил дінӧ: «Даниил, ловъя Енлӧн кесйӧг! Вермис-ӧ Тэнад Енмыд, кодлы тэ дугдывтӧг кесъялан, мездыны тэнӧ левъясысь?»
Иона вочавидзис: «Ме – еврей. Юрбита Господьлы, енэжвывса Енлы, саридзсӧ да мусӧ Вӧчысьлы».
– Мый меным вайны Господьлы, кор локта Сы водзӧ, кор копыртча енэжвывса Енлы? Гашкӧ, сотан вись вая, арӧса ӧшпиӧс вая?
Найӧ мӧдӧдісны Сы дінӧ Ирӧдлысь йӧзсӧ да ассьыныс велӧдчысьяссӧ. Локтӧмаяс шуисны: «Велӧдысь, ми тӧдам, мый Тэ веськыда сёрнитан да веськыда велӧдан Енлӧн туйӧ. Тэ он пов йӧзлӧн шуасьӧмысь, он видзӧд морт вылӧ.
«Мый Тэныд миянсянь колӧ, Исус, Ен Пи? Мыйла кадысь водз Тэ локтін песны миянӧс?» – горзісны найӧ.
«Мый Тэныд колӧ миянсянь, Назаретса Исус? Тэ локтін бырӧдны миянӧс? Тӧда, коді Тэ. Тэ – Енлӧн Вежаыс!»
Найӧ локтісны да шуисны Сылы: «Велӧдысь, ми тӧдам, мый Тэ веськыда сёрнитан да он пов йӧзлӧн шуасьӧмысь. Тэ он видзӧд морт вылӧ, а веськыда велӧдан Енлӧн туйӧ. Висьтав, миянлы позьӧ вот мынтыны кесарлы?»
да лёкгоршӧн горӧдіс: «Мый Тэныд месянь колӧ, Исус, Медвылысса Енлӧн Пи? Енмӧн кора, эн пес менӧ!»
юӧртны Сылӧн войтырлы мездмӧм йылысь да налысь мыжъяссӧ прӧститӧм йылысь.
сетас югыдсӧ пемыдын олысьяслы, кулӧмыслӧн вуджӧр улын пукалысьяслы, Сійӧ веськӧдас кокнымӧс лӧньлуна туй вылӧ.
Локтӧмаяс шуисны Исуслы: «Велӧдысь, ми тӧдам, мый Тэ веськыда сёрнитан-велӧдан. Тэ он видзӧд морт вылӧ, а веськыда велӧдан Енлӧн туйӧ.
Пеж ловъяс петісны уна йӧз пытшкысь да горзісны: «Тэ – Кристос, Ен Пи!» Исус ӧлӧдіс тайӧс висьтавлӧмысь, ӧд найӧ тӧдісны, мый Сійӧ – Кристос.
Исусӧс аддзӧм бӧрын мортыс горзӧмӧн уськӧдчис Сы водзӧ да горӧдіс: «Мый Тэныд месянь колӧ, Исус, Медвылысса Енлӧн Пи? Кора Тэнӧ, эн пес менӧ!»
Исус шуис сылы: «Ме эм туйыс, збыльыс да олӧмыс. Бать дінӧ позьӧ локны сӧмын Ме пыр, мӧд туйыс абу.
Сійӧ повтӧг сёрнитіс синагогаын. Акил да Прискилла сійӧс кывзӧм бӧрын корисны ас ордас да стӧчджыка висьталісны сылы Господьлӧн туй йылысь.
Весиг ветлысь-мунысь иудей тунъяс пиысь кодсюрӧ пондісны вӧтлавны пеж ловъясӧс Господь Исус нимӧн. Найӧ шуалісны пеж ловъяслы: «Петӧй! Тшӧктам Исус нимӧн, кодӧс висьталӧ Павел».
Тіянлы сетӧма мездлун, сӧмын мездлуннад энӧ вевттьӧй лёк вӧчӧмнытӧ, но олӧй Енлӧн кесйӧгъяс моз.
Унаӧн на вылӧ видзӧдӧмӧн пондасны овны лэдзчысьӧм оласногӧн. Татшӧмъясыс вӧсна збыль туйыс лоӧ серамтуйын.