13 Вокъяс, кӧсъя, мед ті тӧдінныд, мый лоӧ кулӧмаяскӧд. Сэки эскытӧмъяс моз онӧ кутӧй шогсьыны кулӧмаяс йылысь, ӧд эскытӧмъяслӧн лачаныс абу.
Ныв-пиыс чукӧртчисны бурӧдны сійӧс, но сійӧ эз сибӧд бурӧдӧмсӧ, а шуис: «Шог сьӧлӧмӧн ме вуджа кулӧмаяслӧн оланінӧ пиӧй дінӧ». Тадзи бӧрдіс батьыс Ӧсип вӧсна.
Ӧксы шогӧ усис. Сійӧ чеччис да кайис стенвывса жырйӧ. Мунігмозыс бӧрдӧмӧн шуаліс: «Авессалом пиӧй, Авессалом пиӧй! Бурджык, ме кӧ кулі тэ пыдди, пиукӧй!»
Он кӧ ӧні вӧч тайӧс, ӧксыӧй-ыджыдӧй, тэнад кулӧм бӧрын, кор тэ вуджан батьясыд дінӧ, мыжаласны менӧ да менсьым Соломон пиӧс».
Давид куліс да вуджис батьясыс дінӧ. Сійӧс дзебисны Давид карӧ.
Иов шуис: – Пасьтӧг ме петі мам кынӧмысь, пасьтӧг и бӧр муна. Господь сетіс, Господь и бӧр босьтіс. [Ӧд тадзи вӧлі шогмана Господьлы.] Мед лоӧ ошкӧма Господьлысь нимсӧ!
Лёк вӧчысь аслас лёклуныс вӧсна усьӧ, веськыда олысьлӧн весиг кулігас лачаыс лоӧ.
Господь шуис меным: «Морт пиӧй, тайӧ лыясыс – Израиль войтыр. Найӧ шуӧны, миян лыясным пӧ косьмисны, лачаным воши, миянлы воис пом.
Сэки гуалӧмаяс пӧвстысь унаӧн ловзясны: ӧтияс – помтӧм олӧм вылӧ, мӧдъяс – янӧдӧм да помтӧм мустӧмтӧм вылӧ.
Кулӧм морт вӧсна энӧ вундалӧй вир-яйнытӧ, кучик выланыд энӧ гижасьӧй-серпасасьӧй. Ме – Господь [тіян Енныд].
Поплы асьсӧ пежавны позьӧ сӧмын бать-мамыс вӧсна, ныв-пиыс вӧсна, вокыс вӧсна
Шойгу кыртаяс воссялісны, уна вежа войтырлӧн шойыс ловзис,
Марпа шуис Сылы: «Тӧда, сійӧ ловзяс медбӧръя лунӧ, кор ловзясны кулӧмаяс».
Давид аслас кадӧ пӧртіс олӧмас Енлысь кӧсйӧмсӧ. Сэсся сійӧ куліс, да сійӧс гуалісны батьяскӧд орччӧн. Давидным аддзыліс сісьмӧмсӧ,
Сэсся пидзӧс вылас усьӧмӧн гораа горӧдіс: «Господьӧй, эн мыжды найӧс таысь». Тайӧс шуӧм бӧрын Степанлӧн лолыс петіс.
Вежавидзысь йӧз гуалісны Степанӧс, ыджыд бӧрдӧмӧн колльӧдісны сійӧс.
Вокъяс, тӧдӧй: ме унаысь лӧсьӧдчывлі волыны тіян дінӧ, но пыр кутшӧмкӧ мытшӧдъяс паныдасьӧны. Мукӧд войтыръяс пӧвстын моз ме кӧсъя аддзыны тшӧтш тіян олӧмын бур вотӧс.
Вокъяс, кӧсъя казьтыштны тіянлы, мый миян батьяс ставныс ветлісны кымӧр улын да вуджисны саридз вомӧн.
Вокъяс, кӧсъя, мед ті тӧдінныд Ловсянь сетӧмторъяс йылысь.
сэсся ӧтпырйӧ петкӧдчис витсёысь унджык воклы. На пиысь унджыкыс ловъяӧсь на, ӧткымынӧн мӧдаръюгыдас нин вуджисны.
Вокъяс, ми кӧсъям, мед ті тӧдінныд, кутшӧм сьӧкыдлунъяс суисны миянӧс Асияын. Миянлы вӧлі сэтшӧм сьӧкыд, эгӧ чайтӧй весиг ловйӧн кольны.
Сэки ті олінныд Кристостӧг, энӧ вӧлӧй Израиль войтырӧн. Енма-тіа костын йитӧдыс эз вӧв, тіянлы эз вичмыв Сылӧн кӧсйысьӧмыс, ті олінныд тайӧ муюгыдас Енсӧ тӧдтӧг да лачатӧг.
Коркӧ ми ставным вӧлім на кодьӧсь: олім шогмытӧма, вир-яйлӧн кӧсйӧм серти. Татшӧм оласногысь миянӧс мукӧдсӧ моз виччысис Енлӧн скӧрлуныс.
Ми кӧ эскам, мый Исус куліс и ловзис, сідзкӧ, Исускӧд Енмыс вайӧдас Ас дінас тшӧтш найӧс, коді эскис Исуслы, но куліс нин.
Ӧні висьталам тіянлы Господьлысь кывсӧ: ми, кодъяс ловъяӧсь на Господь локтӧдз, огӧ пановтӧй кулӧмаясӧс.
Кристос куліс миян вӧсна, медым ми, ловъяӧсь али кулӧмаӧсь, олім Сыкӧд.
Сідзкӧ, мукӧдыс моз огӧ кутӧй узьны. Садьмӧдчам да кутам овны садь вежӧрӧн.
Найӧ пондасны шуны: «Кӧні нӧ сійӧ Локтысьыс, коді кӧсйысьліс тай? Миян батьяс кулісны нин, но ставыс коли важ мозыс, му пуксьӧмсяньыс нинӧм эз вежсьы».
Мусаясӧй, кутӧй тӧд выланыд, мый Господьлӧн ӧти луныс сюрс во кодь, сюрс воыс – ӧти лун кодь.