46 Но Иисус мярьгсь: «Тейнтьке кальдяв, койти тонафтыхть! Тинь путнетяда ломаттнень лангс аф кандовомшка канкст, ина тинць фкявок сурса аф токсесасть ня канкснень.
Кальдяв тейнть, койти тонафтыхть, тинь саласть содамошити панжемать. Тинцьке ашеде сува, и сятнендиге, кит тоза сувальхть – пякстасть кить».
Синь хуш керфт, но синць аф ванфтсазь койть. Синь мяльсна керфтомс тинь киськопентень, сяс мес тянь вельде ёрайхть шнафтомс эсь пряснон.
Койти тонафтыхнень эзда фкясь мярьгсь тянь каршес Тейнза: «Тонафты! Тянь корхтазь Тон миньге седиеньконь керсак».
Эздост койти фкя тонафтысь арьсесь кундамс Иисусонь валса и кизефтезе: