6 Сійӧ шуис меным: «Ставсӧ вӧчӧма! Ме эм Альфа и Омега, Панасыс и Помыс. Кодлӧн косьмӧ горшыс, сійӧс дон босьттӧг юктӧда ваӧн, коді визувтӧ ловъя ва петанінысь.
Исус вочавидзис аньлы: «Тэ кӧ тӧдін Енлысь сетӧмторсӧ да Сійӧс, коді шуӧ тэныд тайӧ кывъяссӧ: ”Юктӧдышт Менӧ ванад”, тэ эськӧ ачыд корин Сылысь васӧ, и Сійӧ сетіс тэныд ловъя ва».
Ӧд Баляыс, пуклӧс водзын Сулалысьыс, кутас видзны найӧс, Сійӧ вайӧдас найӧс ловъя ва петанінӧ, и Енмыс чышкас налысь став синвасӧ.
Но Ме сета ва, и коді кутас юны тайӧ васӧ, сылӧн горшыс некор оз кут косьмыны. Ваыс, кодӧс Ме сета сылы, лоӧ сы пытшкын помтӧм олӧмӧ визувтысь дзулькйӧн».
Ӧд лёк вӧчысьясӧс лоӧ бырӧдӧма, а Господь вылӧ лача кутысьяслы вичмас му.
Ӧд Енмыс Ассьыс Писӧ эз жалит, а сетіс Сійӧс ставным вӧсна. Сыкӧд тшӧтш оз ӧмӧй сет миянлы и став мукӧдторсӧ?
Лов да гӧтырпу шуӧны: «Лок!» Тайӧс кылысь мед тшӧтш шуӧ: «Лок!» Кодлӧн косьмӧ горшыс, мед локтӧ! Коді кӧсйӧ юны, мед босьтӧ ловъя васӧ дон мынтытӧг.
«Ме эм Альфа и Омега, Панасыс и Помыс», – шуӧ Господь. Сійӧ эм, вӧлі и локтас, Сійӧ – Ставсӧвермысьыс.
Но Сылӧн буралӧмсянь, дон мынтытӧг найӧ лоӧны веськыдӧн, ӧд Исус Кристос став пыддиыс вештысис.
Ме эм Альфа и Омега, Панасыс и Помыс, Медводдзаыс и Медбӧръяыс».
Сизимӧд анделыс кисьтіс ассьыс чашасӧ сынӧдас. Сэки енэжвыв крамысь, юралан пуклӧс дінысь, кыліс гора гӧлӧс шы: «Ставсӧ вӧчӧма!»
Ті нимкодьпырысь понданныд гумлавны васӧ мездлуныслӧн юкмӧсысь.
Сійӧс аддзӧм бӧрын ме кулӧм морт моз уси Сылӧн кок улӧ. Но Сійӧ пуктіс ме вылӧ веськыд кисӧ да шуис: «Эн пов, Ме эм Медводдзаыс и Медбӧръяыс.
Ми сибӧдім эгӧ тайӧ муюгыдсалысь ловсӧ, а Енлысь Ловсӧ, медым вермим тӧдны Енлысь сетӧмторъяссӧ.
Менам войтырӧй вӧчис кык лёктор: эновтіс Менӧ, ловъя ва петанінсӧ, да кодйис аслыс буждысь юкмӧсъяс, кодъяс оз вермыны ва кутны.
да кыв сетіс помтӧг Олысь водзын, коді вӧчис енэжсӧ да сэні олысьясӧс, мусӧ да сы вылын олысьясӧс, саридзсӧ да сы пытшкын олысьясӧс. Сійӧ кыв сетӧмӧн шуис: «Кадыс оз нин ло.
Сійӧ лунӧ керӧсъяс вывсянь пондас войтавны вина, мылькъяс вывті визувтны йӧв, Иуда муын сёртасъяс тырасны ваӧн. Господьлӧн крамысь визувтас ва, сійӧ пондас юктавны Ситтим ковтыс.
Ассур миянӧс оз мезды, вӧвъяс вылӧ лачанымӧс огӧ нин кутӧй, киӧн вӧчӧмторъяснымӧс ми огӧ нин шуӧй асланым енмӧн, ӧд Тэ дінысь батьтӧмъяс аддзӧны буралӧмсӧ.
Тайӧ подув вылас мортыс вермӧ лэптыны тэчассӧ зарниысь, эзысьысь, дона изйысь, пуысь, турунысь либӧ идзасысь,
Сійӧ, мый аддзан, гиж да мӧдӧд асияса вичкоясӧ: Ефесӧ, Смирнаӧ, Пергамӧ, Фиатираӧ, Сардисӧ, Филадельфияӧ да Лаодикияӧ».
Сідзкӧ, некод мед оз ошйысь мортӧн, ӧд ставыс тіян:
Коді нӧ Павелыс? Коді Аполосыс? Найӧ сӧмын кесъялысьяс, кодъяс пыр ті эскинныд Кристослы. На пиысь быдӧн Господьсянь сетӧм удж вӧчис.
Ань шуис Сылы: «Господьӧй, юкмӧсыс ӧд джуджыд, мыйӧн нӧ Тэ сэтысь гумовтан? Кытысь Тэ ловъя васӧ босьтан?
«Лаодикия вичкоса анделлы тадзи гиж: Со мый висьталӧ Аминь, эскана да збыль Висьталысь, Енлӧн став вӧчӧмторлы Подулыс.