1 Лёк вӧчысь пышйӧ, весиг кӧ сійӧс оз вӧтӧдны, но веськыда олысь лев кодь повтӧм.
Господь сетас тіянлы вермыны вӧрӧгнытӧ, кодъяс сувтасны тіянлы паныд. Найӧ локтасны ӧти туйӧд, а пышъясны тіянысь сизимлаӧд.
Локтысь йӧз кыпӧдчисны меным паныд, лёк вӧчысьяс корсьӧны босьтны менсьым олӧмӧс, Енсӧ найӧ нинӧм туйӧ пуктӧны.
Коньӧрӧс сійӧ лэптӧ бус пытшкысь, гӧльӧс перйӧ няйтысь,
Ті тӧданныд, мый таысь водзджык Филип карын ми уна сьӧкыд нуим, миянӧс янӧдісны да нӧйтісны. Но та вылӧ видзӧдтӧг, Ен отсӧгӧн, восьсӧн да повтӧг висьтавлім тіянлы Сылысь Бур Юӧрсӧ.
Кор веськӧдлысьяс да юрнуӧдысьяс аддзисны Петыр да Иоанлысь повтӧмлунсӧ да казялісны, мый найӧ велӧдчытӧм йӧз, ёна шензисны. Гӧгӧрвоисны, мый найӧ вӧлӧмаӧсь Исускӧд.
Вокъяс дыркодь олісны сэні да повтӧг висьтавлісны Господь йылысь. На пыр Господь вӧчис шензьӧданаторъяс да петкӧдліс индысьпасъяс, тайӧн вынсьӧдіс Аслас буралӧм йылысь висьталӧмсӧ.
Ӧд Господь тадзи висьталӧ: ”Ме вӧча тэнӧ повзьӧдчанторйӧн аслыд и став тэнад ёртъясыдлы. Тэнад син водзын найӧ усясны вӧрӧглӧн шыпуртысь. Иуда войтырӧс Ме сета вавилонса ӧксы киӧ. Ӧтиясӧс сійӧ нуӧдас Вавилонӧ, а мӧдъясӧс виас шыпуртӧн.
Тіян пӧвстысь ловйӧн кольӧмаяс кутасны овны вӧрӧглӧн муын. Сэні Ме тіян сьӧлӧмӧ пукта полӧм. Коръяслӧн кышакылӧмысь ті пышъянныд шыпуртысь моз да усянныд, кӧть вӧтӧдысьыс оз ло.
Господь сетас вӧрӧгныдлы вермыны тіянӧс. Налы паныд ті мунанныд ӧти туйӧд, а пышъянныд наысь сизимлаӧд. Став войтыръяс повзясны сыысь, мый лоӧ тіянкӧд.
Найӧ вӧтчисны арамейяс бӧрся Йӧрдан ю дорӧдз. Туй вылас туплясис паськӧм-кӧлуй, мый арамейяс вӧлі шыблалӧмаӧсь тэрмасьӧмӧн пышйиганыс. Мӧдӧдӧмаяс бӧр локтісны да юӧртісны та йылысь ӧксылы.
Кор ӧксы керкаын кылісны, мый арамейяс локтӧмаӧсь нин Ефрем муӧ, сэки Ахазлӧн да став войтырыслӧн сьӧлӧмныс вӧрзис, кыдзи вӧрын тӧвнырысь вӧрӧны пуяс.
Став тэнад йӧзыд локтасны меным копыртчыны да корасны менӧ петны татысь войтырӧйкӧд. Сэки ме пета». И Мӧисей муніс фараон дінысь скӧрмӧмӧн.
Ме тіянлы паныд сувта. Вӧрӧгныд вермас тіянӧс, мустӧмтысьныд кутас ыджыдавны тіян вылын. Ті котӧрӧн пышъянныд, кӧть вӧтӧдысьыс оз ло.
Но ме шуи: «Ме абу сэтшӧм морт, мед пышйыны. Ме коддьӧмыс кӧ пырас крам пытшкӧ, ловйӧн оз коль. Ме ог мун».
кӧза йӧлыд тырмымӧн лоас аслыд да гортсаясыдлы, сыӧн пӧткӧдчасны тшӧтш кесйӧг аньясыд.
Ӧти мортлӧн повзьӧдӧмысь тіян сюрс морт пышъяс, вит мортлӧн повзьӧдӧмысь ті ставныд пышъянныд. А тіян пӧвстысь колясыс лоӧ керӧс йылын сулалысь майӧг кодьӧн, мыльк йылын дӧлалысь дӧрапас кодьӧн.
Адонийлӧн корӧмаяс ёна повзисны. Найӧ чеччисны да ӧдйӧ разӧдчисны.
Повзьӧдлан шы жвиньгӧ сылӧн пеляс, лӧньлун дырйи локтӧ сійӧс бырӧдысь.
Енмыс – меным отсӧг сетысьыс, Господь ёнмӧдӧ менсьым лолӧс.
Сӧстӧма олысь повтӧг ветлӧ, а коді чукльӧдлӧ, сійӧс мыждасны.