9 Лёк вӧчысьяс, вешйӧй ме дінысь, ӧд Господь кылӧ менсьым бӧрдӧмӧс.
Крамӧ мунігӧн сьылӧм. Синмӧс лэпта керӧсъяслань. Кысянь воас меным отсӧгыс?
Му пыдӧсӧдзыс уси, керӧсъяслӧн подулӧдзыс. Мулӧн дзиръяыс пӧдласис ме бӧрся пыр кежлӧ. Но Тэ, Господьӧй, менам Енмӧй, ловйӧн лэптін менӧ пемыд гуысь.
Муна-ӧ ме, шойчча-ӧ, Тэ аддзан тайӧс, Тэ тӧдан менсьым туйясӧс.
Ме кӧсъя Тэнад тшӧктӧмъяс серти овны, кӧсъя, медым туйясӧй вӧліны веськыдӧсь.
Сэні сійӧ кевмысис Господьлы, аслас Енлы:
Но Тэ, Господьӧй, менам сайӧдыс, ме ошка Тэнӧ. Тэ кыпӧдан менсьым юрӧс.
”Тэ небзьӧдін сьӧлӧмтӧ да раммӧдчин Ме водзын, кор тэ кылін, мый Ме висьтавлі тайӧ карыс да сэні олысьяс йылысь. Тэ раммӧдчин Ме водзын, косялін паськӧмтӧ да бӧрдін Ме водзын, та вӧсна Ме кылі тэнӧ, – висьталӧ Господь. –
«Мун да висьтав Езекейлы, мый Господь, Давид пӧльыдлӧн Ен, тадзи висьталӧ: ”Ме кылі тэнсьыд кевмӧмтӧ да аддзи тэнсьыд синватӧ. Ме сета тэныд овны нӧшта дас вит во.
Кыв менсьым гӧлӧс шыӧс, эн тупкы пельтӧ менам ойзӧмысь да кевмӧмысь.