4 ӧд найӧ кыйӧдӧны босьтны менсьым олӧмӧс. Господьӧй, ме лёктор да мыж эг вӧч, но вынаяс усьласьӧны ме вылӧ.
Господьӧй, видз менсьым кывйӧс ковтӧм сёрниысь, кӧртвомав менсьым вомӧс.
а кывсӧ лӧньӧдны некод оз вермы. Лёкыс вӧсна кывтӧ лӧньӧдны он вермы, сійӧ тырӧма виана ядӧн.
Тунавтӧдз кӧ змей чушкас, тунасьысьлы сылӧн сямлуныс оз отсав.
Налӧн горшныс – восьса гу, кывнас найӧ пӧръясьӧны, льӧб выланыс налӧн змей яд.
Змейяс! Вижля йылӧм! Ті ӧмӧй мынанныд мыждӧмысь да адӧ веськалӧмысь?
Уна фарисей да саддукей локтісны Иоан дінӧ пыртчыны. Иоан аддзис найӧс да шуис: «Вижля йылӧм! Коді туйдӧдіс тіянӧс пышйыны локтана скӧрлунысь?
– Ме мӧдӧда тіян пӧвстӧ яда змейясӧс, – висьталӧ Господь, – найӧ пондасны чушкыны тіянӧс, и нимкыв лыддьӧмныд оз вермы сувтӧдны найӧс.
Ичӧт кага пондас ворсны змейлӧн горс дорын, сійӧ нюжӧдас кисӧ змейлӧн позйӧ, но лёкыс сылы оз ло.
Сійӧ чурскӧ змей яд, змейлӧн чушкысь кывйыс виас сійӧс.
Но кынӧм пытшкас юмыс вошас, гырк пытшкас змей ядӧ пӧрас.
винаыс – змей яд, кулан зелля.
Ань вочавидзис змейлы: «Пуясысь вотӧссӧ миянлы позьӧ сёйны,
Висьпуктанінсянь чӧскыд ӧвтӧмнас лолалігӧн Господь [Ен] шуис Аслыс: «Ог кут сэсся ёрны мусӧ морт вӧсна. Мортлӧн мӧвпъясыс томсяньыс тырӧмаӧсь лёкнас, но водзӧ Ме ог кут бырӧдны став ловъя олысьсӧ, кыдзи Ме вӧчи.
Та вӧсна Енмыс дзикӧдз бырӧдас тэнӧ, босьтас да шыбитас тэнӧ аслад оланінсьыд, вужнас нетшыштас тэнӧ ловъя олысьяслӧн муысь.