15 «Энӧ вӧрӧдӧй Менсьым мавтыштӧмаясӧс, Менам пророкъяслы энӧ вӧчӧй лёксӧ».
Сылы вичмас Господьсянь бурсиӧм, мездысь Ен шуас сійӧс веськыдӧн.
Гажтӧ вӧчӧны нимкодясьӧм могысь, и винаыд олӧмтӧ гажӧдӧ, но ставсьыс мынтысьӧ сьӧм.
Та вӧсна нимкодясьӧмӧн сёй няньтӧ, долыд сьӧлӧмӧн ю винатӧ, ӧд тайӧс Енмыс сетӧма тэныд.
Но сійӧ шуис: ”Менам винаӧй гажӧдӧ енъясӧс да йӧзӧс. Ме кӧ кута ӧвтчыны мукӧд пуяс весьтын, дугда вина сетны”.
Веськыдлуныс Тэныд муса, а лёксӧ Тэ мустӧмтан. Та вӧсна Тэнад Енмыд мавтыштіс Тэнӧ, Енмӧй, нимкодьлунӧн мукӧд дорысь ёнджыка на.
Энӧ коддзӧдчӧй винаӧн, ӧд тасянь овлӧ олӧмас лэдзчысьӧмыс. Мӧдарӧ, сетӧй Ловлы тыртны асьнытӧ.
А тіянӧс мавтыштӧма Вежаыс, да ті тӧданныд ставсӧ.
Господь шуис меным: «Морт пиӧй, Ме мырддя ерусалимса олысьяслысь няньсӧ. Няньторсӧ найӧ кутасны сёйны веситӧмӧн да майшасьӧмпырысь, васӧ кутасны юны мурталӧмӧн да полӧмпырысь.
Найӧ локтасны, кутасны долыда сьывны Сион керӧс вылын, кутасны нимкодясьны, ӧд Господь сетіс налы бур козинъяс: шобді, вина да вый, ыжъясӧс да ӧшъясӧс. Налӧн олӧмыс лоас ваӧн киськалӧм сад кодь, найӧ оз нин вынтӧммыны.
Но сійӧ шуис: ”Менсьым выйӧс ошкӧны енъяс да йӧз. Ме кӧ кута ӧвтчыны мукӧд пуяс весьтын, дугда выйӧс сетны”.
Тэ Менсьым юрӧс выйнад эн мавтышт, а сійӧ чӧскыд дука выйнас кокӧс мавтіс.
Со, Ыджыдыс, Господь Саваоф мырддяс Ерусалимлысь да Иудалысь ставсӧ, мый вылӧ найӧ лача кутӧны: став чукӧртӧм няньсӧ да заптӧм васӧ,
Кодкӧд ӧткодялан мывкыдаӧс? Коді вермас ставсӧ вежӧртны? Мывкыдлуныд югзьӧдӧ чужӧмтӧ, вештӧ зумышлунтӧ чужӧм вывсьыд.
Сетӧй сурсӧ куланвыйӧдз воӧмалы, сетӧй винасӧ курыд шогас вӧйӧмалы.
Асланыс чомъясын найӧ пондісны вежавны Мӧисейлы да Ааронлы, Господьлӧн вежа мортлы.
Став му пасьтала олив пуясныд кутасны быдмыны, но выйнас ті онӧ мавтчӧй, ӧд вотӧсыс гылалас.
Сійӧ раммӧдіс тіянӧс – сетіс тіянлы тшыгъявны, сэсся вердіс маннаӧн. Татшӧм сёянсӧ ті и тіян батьясныд энӧ тӧдлӧй. Тадзи Сійӧ кӧсйис петкӧдлыны тіянлы, мый оз куш няньӧн мортыд ов, а Господьсянь быд шуӧм кывйӧн.
Ме мырддя тіянлысь няньнытӧ. Ӧти пач дорын дас ань кутасны пӧжасьны, няньсӧ веситӧмӧн кутасны юклыны. Ті кутанныд сёйны, но онӧ пӧтӧй.
Сэсся босьтіс чаша, аттьӧаліс Енмӧс да сетіс велӧдчысьясыслы. Ставныс юисны сэтысь.
«Морт пиӧй, кутшӧмкӧ муын олысьяс кӧ Меным паныд мыж вӧчасны да эновтасны Менӧ, сэки Ме на вылӧ киӧс лэпта. Ме мырддя налысь няньсӧ, мӧдӧда налы тшыгъялӧм, бырӧда сэтысь став йӧзсӧ да ыж-мӧссӧ.
Ерусалимын олысьяс, Ме ньӧвъясӧн моз бырӧда тіянӧс тшыгъялӧм помысь. Ме мырддя тіянлысь няньнытӧ, и ті кутанныд ёна тшыгъявны.
Ме вая тіянлы нянь. Нуръясянныд да, сэсся верманныд водзӧ мунны асланыд кесйӧг дінысь». Найӧ шуисны сылы: «Вӧч, кыдзи шуин».
Нёльӧд луннас найӧ чеччисны водз асывнас. Левит кӧсйис петны туйӧ, но гӧтырыслӧн батьыс шуис сылы: «Лок сёйышт. Сэсся верманныд петны туйӧ».
Аслас кесйӧгъяслы Авессалом шуис: «Видзӧдӧй Амнон бӧрся, и кор сійӧ коддзас, ме тшӧкта тіянлы вины сійӧс. Энӧ полӧй, ӧд тайӧ менам тшӧктӧм. Лоӧй повтӧмӧсь да зумыдӧсь!»
Мед юас да, вунӧдлас ассьыс гӧльлунсӧ, вунӧдлас ассьыс курыд шогсӧ.
Кор зэрыс да лымйыс киссьӧны енэжсьыс, сэтчӧ найӧ бӧрсӧ оз нин бергӧдчыны, но найӧ юкталӧны мусӧ, медым сійӧ сетас быдтас, медым сетас кӧйдыс кӧдзысьлы, и нянь – сёйысьлы.
Ефрем чужанкотыр лоӧ вына тышкаморт кодьӧн, сылӧн сьӧлӧмыс гажмас винаысь моз. Ныв-пиныс аддзасны тайӧс да пондасны гажӧдчыны, налӧн сьӧлӧмныс кутас нимкодясьны Господьӧн.