12 Сизим лун бӧрын Ной бара лэдзис гулюӧс, и сійӧ бӧрсӧ эз нин лок.
Но Господь виччысьӧ, медым буравны тіян дінӧ, Сійӧ кыпӧдчӧ, медым бурсьӧлӧмтчыны тіян дінӧ. Ӧд Господь – веськыда мыждысь Ен. Шудаӧсь Сы вылӧ лача кутысьяс!
Тэнад веськыда мыждан туй вывті мунігӧн ми лача кутам Тэ вылӧ, Господьӧй, ёна кӧсъям шыасьны Тэнад нимӧ, казьтывны Тэ йылысь.
Сійӧ лунӧ шуасны: «Сійӧ – миян Ен! Ми лача кутім Сы вылӧ, и Сійӧ мездіс миянӧс. Сійӧ – Господь, Сы вылӧ ми лача кутім! Кутам нимкодясьны да гажӧдчыны, ӧд Сійӧ мездіс миянӧс».
Сизим лун мысти бара лэдзис гулюӧс ковчегысь.
Ме виччыся Господьӧс, кӧть Сійӧ тупкис Ассьыс чужӧмбансӧ Яковлӧн рӧдысь. Господь вылӧ ме лача кута!
Тайӧ аддзылӧмыс локтана кад йылысь, кадлӧн пом йылысь, тайӧ абу ылӧг. Тайӧ кадыс кӧ дыр на оз во, виччысь, ӧд тайӧ аддзылӧмыс инас, оз вежсьы.
Рытнас гулю бӧр локтіс, и вомас сылӧн вӧлі веж олив кор. Тадзи Ной тӧдмаліс, мый ваыс ямӧма му вылын.
Моавын олысьяс, эновтӧй ассьыныд каръяснытӧ, олӧй изкыртаясын, гулюяс моз вӧчӧй познытӧ кырта горсъясӧ.