11 Ми ставным ӧти батьлӧн пиян, и ми огӧ ылӧдлӧй. Ми абу кыйӧдчысьяс».
Ті кӧ веськыд йӧз, тіян пӧвстысь мед кодкӧ кольччас дзескыдінӧ, а мукӧдыс мед нуасны гортаныс тшыгъялысьяслы нянь.
Мӧдарӧ, ми быдторйын петкӧдлам асьнымӧс Енлӧн кесъялысьясӧн: ми нуам сьӧкыдсӧ, шогсӧ, дзескӧдӧмсӧ. Ми зумыдӧсь,
Коді ассяньыс висьталӧ, сійӧ аслыс ошкӧмсӧ корсьӧ. Коді тӧждысьӧ, медым ошкӧмыс вичмис Сійӧс Мӧдӧдысьлы, Сійӧ збыльсӧ висьталӧ да оз ылӧдчы.
Ӧсип шуис налы: «Абу тадз, ті локтінныд видзӧдавны, кытысянь тайӧ му вылас позьӧ уськӧдчыны».
Тіян пиысь ӧти мед мунас да вайӧдас вокнытӧ, а мукӧдсӧ налӧн локтӧдз йӧршитӧмӧн видза. Сэки тыдовтчас, висьталінныд-ӧ збыльсӧ. Энӧ кӧ, сідзкӧ, ті – збыльысь кыйӧдчысьяс».
Ми шуим сылы, мый ми веськыд йӧз, ми абу кыйӧдчысьяс.
Найӧ шуисны: «Сійӧ мортыс юасис миян йылысь да рӧдвужным йылысь. Сійӧ юаліс, ловъя-ӧ батьным, эм-ӧ миян нӧшта вокъяс. Ми висьталім сылы тіян йылысь. Кытысь нӧ ми тӧдім, мый тшӧктас вайӧдны Веняминӧс».