15 Но Лия шуис сылы: «Этша на тэныд, мый мырддин менсьым верӧсӧс! Нӧшта на пиӧйлысь мандрагораяссӧ мырддян!» Ракель шуис: «Пиыдлӧн мандрагораясысь Яков мед тэкӧд узяс тайӧ войсӧ».
Этша на тэныд сійӧ, мый тэ петкӧдін миянӧс муысь, кӧні визувтӧ йӧв да ма, мед ми тані, овтӧминас, кулім? А ӧні кӧсъян нӧшта ыджыдавны миян вылын!
Дерт, меным дзик веськодь, ті-ӧ менӧ мыжданныд али йӧзыс. Ме весиг ачым ачымӧс ог мыжды.
Тэ ветлін налӧн туйӧд, тэнад уджъясыд вӧліны налӧн кодь зывӧкӧсь. Но тайӧ тэныд вӧлі этша на, и тэ наысь унджык пежсӧ вӧчин.
Сэки Исай шуис: «Кывзӧй, Давидлӧн рӧдыс! Тіянлы ӧмӧй этша на, мый ті йӧзсӧ сьӧктӧданныд? Ті кӧсъянныд тшӧтш менсьым Енмӧс сьӧктӧдны?
Шобді вундан кадӧ Рувим аддзис видз-му вылысь мандрагораяс да вайис Лия мамыслы. Сэки Ракель шуис Лия чойыслы: «Вай меным пиыдлысь мандрагораястӧ».
Рытнас Яков локтіс видз-му вылысь. Лия петіс сылы воча да шуис: «Лок ме дінӧ, ӧд ме ньӧби тэнӧ пиӧйлӧн мандрагораясысь». Яков узис сыкӧд тайӧ войсӧ.