12 Му вӧрӧм бӧрти петіс би, но Господь эз вӧв би пытшкын. Би бӧрти пӧльтіс небыд тӧвру. [Господь вӧлі сэні.]
Ме водзын кодкӧ сулаліс, но ме сійӧс эг тӧд, меным тыдаліс сӧмын мыгӧрыс. Гӧгӧр лӧнис, и ме кылі гӧлӧс шы:
Андел шуис меным: – Тайӧ Господьлӧн кывйыс Зоровавельлы: он тышкайӧзӧн, он аслад вынӧн тэ вермы, а Менам Лолӧн, – висьталӧ Господь Саваоф. –
Кывліс-ӧ кутшӧмкӧ войтыр тіян моз [ловъя] Енлысь би пытшсянь сёрнисӧ да ловйӧн колис?
та вӧсна эн пов меысь, Иов, ме тэнӧ ог сьӧктӧд.
Господь муніс Мӧисей водзті да шуис: «Ме, Господь – мелі да бур сьӧлӧма, дыр терпитысь, буралысь да эскана Ен.
Сэні ӧзъялысь лежнӧг пытшкын сылы петкӧдчис Господьлӧн андел. Мӧисей аддзис, мый лежнӧгыс ыпъялӧ биӧн, но оз сотчы.
Шонді пуксьӧм бӧрын лои сап пемыд. Шӧрипӧв керыштӧм пемӧсъяс костті пачысь моз пуркнитіс тшын да мунісны ыпъялысь би кывъяс.
ӧд миян Енным – ставсӧ сотысь би.
виччысьтӧг енэжсянь кыліс ыджыд тӧвнырлӧн кодь шы. Шыыс тыртіс ставнас керкасӧ, кӧні найӧ пукалісны.
Мунігмозныс Илля да Елисей сёрнитісны ас костаныс. Виччысьтӧг тыдовтчисны биа тарантаса вӧвъяс да торйӧдісны найӧс. Тӧвныр кыпӧдіс Илляӧс енэжӧ.
Илля вочавидзис: «Ме кӧ Енлӧн морт, мед лэччас енэжсяньыс би да сотас тэнӧ да тэнсьыд ветымын тышкаморттӧ». Сэки енэжсяньыс лэччис би да сотіс тышкакотырӧн веськӧдлысьӧс да сылысь йӧзсӧ.
Сэки вылысянь сяркнитіс Господьлӧн биыс да ньылыштіс сотан висьсӧ, пессӧ, изъяссӧ, висьпуктанін дорысь мусӧ да кодйӧм гуранысь васӧ.
Кор Господь Хорив керӧсын сёрнитіс тіянкӧд би пытшсянь, ті Сійӧс энӧ аддзылӧй. Сідзкӧ, ас бӧрсяныд сюся видзӧдӧй,