13 Давид юаліс сылысь: «Кодлӧн тэ да кытысь ачыд?» Мӧдыс вочавидзис: «Ме Египетысь, амалик мортлӧн кесйӧг. Куим лун сайын ме висьми, и ыджыдӧй эновтіс менӧ.
Ӧд буралӧмыд ёна ыджыдджык мыждӧм дорысь. Но коді оз ло бур сьӧлӧма мӧд дінӧ, сійӧс лоӧ мыждӧма бурсьӧлӧмтчытӧг.
Веськыда олысь аслас ыж-мӧскыс вӧсна тӧждысьӧ, а мыжа мортлӧн сьӧлӧмыс чорыд.
косьтӧм инжир да кык ёкмыль изюм. Сійӧ сёйис да ёнмыштіс. Таӧдз сійӧ куим лун оліс сёйтӧг-ютӧг.
Ми уськӧдчылім керетсаяслӧн, Иуда войтырлӧн да Калев рӧдлӧн Негев му вылӧ, а Сиклаг кар ми сотім биӧн».
и ме шыаси. Сійӧ юаліс, коді ме. Ме шуи, мый ме амалик войтырысь.
Сэки юалісны сылысь: «Висьтав, тэ вӧсна-ӧ суис миянӧс тайӧ шогыс? Кытысь тэ локтін? Кутшӧм могӧн? Кутшӧм муысь да кутшӧм войтырысь тэ?»
Давид юаліс: «Кытысь тэ локтін?» Мӧдыс вочавидзис: «Ме пышйи израильса тышкайӧзлӧн чукӧртчанінысь».
Давид юаліс юӧр вайысьлысь: «Кытысь ачыд?» Мӧдыс вочавидзис: «Ме амаликъяслӧн муысь локтысьлӧн пи».