2 Давид босьтіс аскӧдыс квайтсё мортӧс да мӧдӧдчис гефса ӧксы дінӧ, Маоклӧн Акиш пи дінӧ.
Давид шуис аслас йӧзлы: «Босьтӧй шыпуртнытӧ!» Давидкӧд тшӧтш ставныс ӧшӧдісны косканыс шыпуртъяс. Нёльсё гӧгӧр морт мунісны Давидкӧд, кыксёыс кольччисны видзны эмбур-кӧлуйнысӧ.
Сійӧ жӧ лунӧ Давид пышйис Саулысь. Локтіс гефса Акиш ӧксы дінӧ.
Давид шыасис Господь дінӧ да юаліс: «Вӧтчыны-ӧ меным тайӧ мырддялысь-пазӧдысьяс бӧрся? Суӧда-ӧ ме найӧс?» Господь вочавидзис: «Вӧтчы. Тэ суӧдан и мездан ассьыд йӧзтӧ».
Давид босьтіс аскӧдыс квайтсё мортӧс да мӧдӧдчис. Кор воисны Восор ю дорӧ, мудзӧмаяс сувтісны.
Тані лыддьӧдлӧма йӧзӧс, кодъяс локтісны Давид дінӧ Сиклагӧ, кор Давид дзебсясис Саулысь, Кислӧн пиысь. Найӧ вӧліны вына йӧз, отсасисны Давидлы тышын.
Акишлӧн кесйӧгъяс шуисны ӧксыныслы: «Абу-ӧ тайӧ Давид, эсійӧ мусьыс ӧксыыс? Эз-ӧ йӧзыс йӧктӧмӧн сьывны сы йылысь, Саул пӧ вермис сюрсъясӧс, а Давид – дас сюрсъясӧс?»