6 Саул кывзіс Ионафанӧс да кӧсйысис сылы: «Ловъя Господь водзын кыв сета, мый Давид оз кув».
– Найӧ кыв сетӧны ловъя Господь водзын, но налӧн кыв сетӧмныс – пӧръясьӧм.
Мед содасны шогъясыс налӧн, кодъяс юрбитӧны мукӧд енъяслы. Ме ог вай налы кисьтан вись пыдди вир, ог казьтыв налысь нимъяссӧ.
Господь нимӧн кӧсйысьӧмӧн Саул шуис: «Ловъя Господь водзын кыв сета: тэныд таысь лёкыс оз ло».
Израильӧс мездысь ловъя Господь водзын шуа: весиг кӧ менам Ионафан пиӧй мыжа, сійӧ ловйӧн оз коль». Став йӧзыс чӧв олісны.
Филистимсакӧд вермасигӧн сійӧ вермис воштыны ассьыс олӧмсӧ, но Господь сетіс ыджыд вермӧм став Израильлы. Тэ ачыд аддзылін тайӧс да нимкодясин. Мыйла тэныд мыж вӧчны, мыжтӧм мортлысь вир кисьтны? Мыйла помкатӧг вины Давидӧс?»
Ионафан корис Давидӧс да став сёрнисӧ висьталіс сылы. Сэсся нуӧдіс сійӧс Саул дінӧ. Давид воддза мозыс кутіс кесъявны Сауллы.
Сёрнит вермытӧм пыдди, дорйы батьтӧм-мамтӧмӧс.