52 Шойгу кыртаяс воссялісны, уна вежа войтырлӧн шойыс ловзис,
Господьӧй, Тэнад кулӧмаясыд ловзясны, шойяс чеччасны дзебанінысь. Садьмӧй да нимкодясьӧй, му пытшкын куйлысьяс! Тэнад югыд лысваыд юкталӧ мусӧ, и муыс бӧр сетас кулӧмаясӧс.
Ми кӧ эскам, мый Исус куліс и ловзис, сідзкӧ, Исускӧд Енмыс вайӧдас Ас дінас тшӧтш найӧс, коді эскис Исуслы, но куліс нин.
Но Кристос ловзис кулӧмысь, Сійӧ медводдзаӧн ловзис кулӧмаяс пӧвстысь.
Сэки гуалӧмаяс пӧвстысь унаӧн ловзясны: ӧтияс – помтӧм олӧм вылӧ, мӧдъяс – янӧдӧм да помтӧм мустӧмтӧм вылӧ.
Кулӧмсӧ лоӧ бырӧдӧма пыр кежлӧ! Господь Ыджыдыс чышкалас синвасӧ быд мортлӧн чужӧмбанысь, став му пасьтала Аслас войтыр вылысь вештас янӧдӧмсӧ. Тадзи висьталӧ Господь.
Кристос куліс миян вӧсна, медым ми, ловъяӧсь али кулӧмаӧсь, олім Сыкӧд.
Висьтала тіянлы гусятор: ми огӧ ставным кулӧй, но ставным вежсям.
Мезда-ӧ Ме сійӧс кулӧмыслӧн кабыр улысь, ньӧба-ӧ сійӧс кулӧмыслысь? Кулӧм, кӧні тэнад чушканыд? Кулӧм, кӧні тэнад вермӧмыд? Жалитӧмыс Менам оз ло.
Та вӧсна унаӧн тіян пӧвстысь жебӧсь, унаӧн висьӧны да унаӧн нин кулісны.
Сэсся пидзӧс вылас усьӧмӧн гораа горӧдіс: «Господьӧй, эн мыжды найӧс таысь». Тайӧс шуӧм бӧрын Степанлӧн лолыс петіс.
Ӧтчыд израильсаяс вӧлі дзебӧны кулӧм мортӧс. Моавса тышкайӧзӧс аддзӧм бӧрын гуасьысьяс шыбитісны шойсӧ Елисейлӧн дзебанінӧ да пышйисны. Кор кулӧм мортлӧн шойыс инмис Елисейлӧн лыясӧ, мортыд ловзис да сувтіс кок вылас.
Тайӧс шуӧм бӧрын Исус содтіс: «Миян Лазар ёртным унмовсьӧма. Ме муна сійӧс садьмӧдны».