26 Исус шуис: «Абу бур мырддьыны ныв-пилысь няньсӧ да шыбитны сійӧс понпиянлы».
Вежасӧ энӧ сетӧй понъяслы да донаторнытӧ энӧ коялӧй порсьяслы. Вӧчанныд кӧ тадзи, понъяс уськӧдчасны да косявласны тіянӧс, а порсьяс ставсӧ таляласны».
Видзчысьӧй ”понъясысь”, ӧд тайӧ лёк вӧчысьясыс тшӧктӧны вундыштчыны.
Сэки ті олінныд Кристостӧг, энӧ вӧлӧй Израиль войтырӧн. Енма-тіа костын йитӧдыс эз вӧв, тіянлы эз вичмыв Сылӧн кӧсйысьӧмыс, ті олінныд тайӧ муюгыдас Енсӧ тӧдтӧг да лачатӧг.
Ми чужӧмсяньным иудейяс, абу мыжа ентӧдтӧмъяс.
А понъяс, тшыкӧдчысьяс, кырсалысьяс, морт виысьяс, идоллы юрбитысьяс, ылӧгсӧ радейтысьяс да пӧръясьысьяс колясны кар ортсыас.
Израиль войтырӧс ӧд шуӧма Ен пиянӧн, восьтӧма налы Ен дзирдлунсӧ, кӧрталӧма накӧд йитӧдъяс, сетӧма налы Индӧд, сувтӧдӧма найӧс кесъявны Енлы, налы уна кӧсйысьӧма,
Ань матыстчис да копыртчис Исус водзӧ. Сійӧ корис: «Господьӧй, отсав меным!»
Ань воча шуис: «Сідз, Господьӧй. Но понъяс тшӧтш сёйӧны кӧзяиныслӧн пызан вылысь гылалӧм торпыригсӧ».