20 Исуслы висьталісны: «Мамыд да вокъясыд ывлаасӧсь, Тэнӧ кӧсйӧны аддзӧдлыны».
Мукӧд апостолсӧ ме эг аддзыв Господьлысь Яков воксӧ кындзи.
Гашкӧ, миянлы оз позь мукӧд апостолыс моз босьтны аскӧд эскысь гӧтырӧс? Ӧд тадзи вӧчӧны Господьлӧн вокъяс да Кифа.
Найӧ ставныс аньяскӧд, Исуслӧн вокъяскӧд да Сылӧн Мария мамыскӧд ӧти сьӧлӧмӧн дугдывтӧг кевмысисны.
Сійӧ ӧд тшупсьысь! Абу-ӧ Сійӧ Мариялӧн пиыс, абу-ӧ Яковлӧн, Иосейлӧн, Иудалӧн да Симонлӧн вокыс? Оз-ӧ тані овны Сылӧн чойясыс?» Тадзи Сійӧс ӧтдортісны.
Исус дінӧ локтісны мамыс да вокъясыс, но уна йӧз вӧсна найӧ эз вермыны матыстчыны Сы дінӧ.
Исус воча шуис: «Енлысь кывсӧ кывзысьяс да сы серти олысьяс – Меным мам да вокъяс».