5 Сэки ме шуи: «Курыд шог меным, менӧ виччысьӧ кулӧм! Ме ӧд пеж вома морт, ола пеж вома войтыр пӧвстын, но ме аддзылі Ӧксыӧс, Господь Саваофӧс».
Ме вочавидзи: – Господьӧй Ыджыдӧй, ме ог куж сёрнитны, ӧд ме том на.
А Мӧисей шуис Господьлы: «Ме ог куж сёрнитны, дай кывзас-ӧ менӧ фараон?»
Господь шуис: – Тайӧ войтырыс матыстчӧ Ме дінӧ кывнас, вомнас найӧ пыдди пуктӧны Менӧ, но налӧн сьӧлӧмныс ылын Меысь. Меысь налӧн вежавидзӧмыс – тайӧ сӧмын тшӧктӧм серти вӧчӧм – тшӧктӧм, мыйӧ велӧдісны найӧс йӧзыс.
«Ыджыдӧй, – шыасис Мӧисей Господь дінӧ, – ме абу кыв-вора и некор татшӧмнас эг вӧв. Весиг ӧні, кор Тэ сёрнитан мекӧд, Аслад кесйӧгкӧд, ме сьӧкыда да мыкталӧмӧн сёрнита».
Менам войтырӧй чукӧртчӧ тэ дінӧ, пуксьӧ тэ водзӧ да кывзӧ тэнсьыд кывъястӧ, но на серти оз ов. Найӧ мичаа сёрнитӧны, но сьӧлӧмпытшса кӧсйӧмныс – ылӧдлӧмӧн озырмӧдчыны.
Мӧисей та вылӧ шуис Господьлы: «Израиль пиян кӧ эз кывзыны менӧ, кывзас-ӧ менӧ фараон? Ме ог куж сёрнитны».
Гедеон гӧгӧрвоис, мый тайӧ вӧлі Господьлӧн андел, да шуис: «Господьӧй Ыджыдӧй! Курыд шог меным! Ме ӧд аслам синмӧн аддзылі Господьлысь анделсӧ».
Сэсся Господь шуис: «Тэ он вермы видзӧдны Менам чужӧмбан вылӧ. Ме вылӧ видзӧдлӧм бӧрын мортыс оз вермы ловйӧн кольны».
да шуис гӧтырыслы: «Ӧні ми кулам, ӧд ми Енмӧс аддзылім».
– Ме коддзытӧдзныс юктӧда вавилонса юралысьясӧс, тӧдысьясӧс, ыджыдалысьясӧс да тышкайӧзӧс. Найӧ унмовсясны пыр кежлӧ да оз садьмыны, – висьталӧ Ӧксы, кодлӧн нимыс Господь Саваоф.
Аслад синмӧн тэ аддзан Ӧксыӧс став сылӧн мичлуннас, тэ аддзан ылӧдз нюжӧдчӧм му.
Ме шызьӧмсӧ кылі да, пытшкӧсӧй тіравны пондіс, вомдорӧй вӧрны кутіс, дойыс лыясӧдз пырис, кокӧй дзӧрны пондіс. Но ме лӧня виччыся сійӧ лунсӧ, кор шогыс суас менам войтыр вылӧ уськӧдчысьясӧс.
Сэні найӧ аддзисны Израильлысь Енсӧ. Сылӧн кок улыс вӧлі сапфир кодь, дзик енэжыс кодь югыд.
Израиль пиян шуисны Мӧисейлы: «Ми кулам, ми ставным кулам!
Тіян киясныд пежасьӧмаӧсь вирӧн, тіян чуньясныд – лёк вӧчӧмӧн. Тіян вомысь петӧ ылӧг, тіян кывныд пӧръясьӧ.
Ми ставным пежӧсь, миян веськыдлунным няйтчӧм паськӧм кодь, ми ставным косьмӧм коръяс кодьӧсь, миян мыжъясным тӧвныр моз нӧбӧдӧны миянӧс.
«Морт пиӧй, тэ олан асныра войтыр пӧвстын. Налӧн эм син, медым аддзыны, но найӧ оз аддзыны. Налӧн эм пель, медым кывны, но найӧ оз кывны, ӧд найӧ асныра войтыр.
Ме кевмыси да висьтаси аслам мыжъясысь да Израиль войтырӧйлӧн мыжъясысь, кевмыси Господьлы, аслам Енлы, Сылӧн вежа керӧс йылысь.
Кыпӧдчис шонді. Яков муніс Пенуэлсянь чотігтырйи.
Ен нӧшта шуис: «Ме тэнад батьлӧн Ен, Ӧвраамлӧн Ен, Исааклӧн Ен да Яковлӧн Ен». Мӧисей тупкис чужӧмсӧ, ӧд поліс видзӧдны Ен вылӧ.
Господьлӧн туйясыс бурӧсь да веськыдӧсь налы, кодъяс видзӧны сьӧлӧмас Сылысь тшӧктӧмъяссӧ да йитӧдсӧ, мый Сійӧ кӧрталіс накӧд.
Му помсяньыс ми кылам сьыланкыв, веськыда вӧчысь Енлы ошкӧм. А ме шуа: «Шог меным, шог меным, курыд шог меным! Ылӧдчысьяс ылӧдлӧны, ылӧдчысьяс наяна ылӧдлӧны».