14 Господь шуас: – Дасьтӧй, дасьтӧй, шыльӧдӧй туйсӧ, Менам войтырлӧн туй вылысь вештӧй ставсӧ, мыйӧ найӧ вермасны крукасьны.
Петӧй, петӧй дзиръяясӧд, шыльӧдӧй туйсӧ войтырлы! Дасьтӧй, дасьтӧй туйсӧ, весалӧй изъясысь, кыпӧдӧй дӧрапас войтыръяслы!
Кылӧ горзысьлӧн шы: – Овтӧминын лӧсьӧдӧй туй Господьлы, увтасінын вӧчӧй веськыд туй миян Енлы!
Овтӧминті кутас мунны паськыд туй, сійӧс нимтасны Вежа туйӧн. Пежасьӧм морт оз кут ветлыны сы вывті, сійӧ лоӧ сӧмын Ен войтырлы туйӧн. Сэті мунысьяс, весиг мывкыдтӧмъяс, оз вошны.
Но Менам войтырӧй вунӧдіс Менӧ, найӧ сотӧны висьяс абутӧм енъяслы. Найӧ крукасисны асланыс туй вылын, кежисны важ туй вылысь, ӧні ветлӧдлӧны сэті, кӧні туйыс абу.
Та вӧсна менам сёянӧй кӧ уськӧдӧ вокӧс, ме некор ог кут сёйны яй, медым менам вокӧй эз усь.
Водзӧ огӧ кутӧй мыжавны ӧта-мӧднымӧс. Мӧдарӧ, видзӧдӧй, медым энӧ крукӧдӧй да энӧ уськӧдӧй вокнытӧ.
Ветлӧй шыльыд туйӧд, медым чотысь кокныд эз музгыльтчы, а бурдіс.
Ми некодлы огӧ сетӧй помка шуасьны миян вылӧ, медым эз ло лёкӧдӧма кесъялӧмнымӧс.
а ми висьталам тувъялӧм Кристос йылысь. Иудейяс крукасьӧны тайӧ висьталӧмас, а грекъяс лыддьӧны тайӧс йӧйталӧмӧн.
Дерт, ті верманныд сёйны ставсӧ, но видзчысьӧй, медым энӧ лоӧй крукӧдӧн жеб эскысьяслы.
Горзӧмӧйла менам эбӧсӧй бырис, менам гӧлӧсӧй сибдіс, синмӧй мудзис Енмӧс виччысьӧмысь.
Став Ассьым керӧсъясӧс Ме вӧча туйясӧн, Менам туйясӧй пондасны мунны выліинті.