14 – Ме дыр чӧв олі, кутчыси, весиг кыв эг шу, но ӧні понда горзыны кага вайысь ань моз, понда апавны сынӧдсӧ.
Господьлысь терпитӧмсӧ лыддьӧй аслыныд мездмӧмӧн. Та йылысь гижліс тіянлы Ен вежӧра дона Павел вокным.
А Енмыс ӧмӧй оз дорйы Ассьыс бӧрйӧмаяссӧ, кодъяс лун и вой корӧны отсӧгсӧ Сылысь? Сёрмас ӧмӧй Сійӧ сетны отсӧгсӧ?
Господь эз нин вермы терпитны тіянлысь лёк да зывӧк вӧчӧмнытӧ. Та вӧсна тіян муныд лои овтӧминӧн да повзьӧдчанторйӧн, сійӧс ёрӧма, и ӧні олысьыс сэні абу.
Тэ эновтін Менӧ, – висьталӧ Господь, – тэ кежин Меысь. Та вӧсна Ме лэпта тэ вылӧ Ассьым киӧс да бырӧда тэнӧ, Ме мудзи тэ дінӧ буравны.
Давидлӧн Вирсавиякӧд узьӧм бӧрас сы дінӧ воліс Нафан пророк.
Висьтала кӧ, меным кокньӧдас, сідзкӧ, восьта вомӧс да вочавидза.
Ме тырӧма сёрниӧн, ловлы дзескыд пытшкӧсам.
Сэки Тэ сибӧдан сотан да мукӧд висьяс, мый колӧ вайны веськыдлун серти. Тэнад висьпуктанін вылын ваясны вись пыдди ӧшъясӧс. Ошкӧм.
Но Господь виччысьӧ, медым буравны тіян дінӧ, Сійӧ кыпӧдчӧ, медым бурсьӧлӧмтчыны тіян дінӧ. Ӧд Господь – веськыда мыждысь Ен. Шудаӧсь Сы вылӧ лача кутысьяс!
Кодысь тэ полан, кодысь повзин сэтшӧмасӧ, мый эновтін Менӧ? Тэ вунӧдін Менӧ, он казьтывлы Ме йылысь. Ме дыр чӧв олі, гашкӧ, та понда тэ дугдін Меысь повнысӧ?
Господьӧй, Тэ ӧмӧй водзӧ на кутан видзӧдны та вылӧ? Кутан ӧмӧй чӧв овны да нем жалиттӧг миянӧс мыждыны?
Ме тӧда налысь уджъяссӧ, та йылысь гижӧма: Ме ог кут чӧв овны, Ме мынтыся тіянлы, мынтыся тіянлы тырвыйӧ
Ме кыла гӧлӧс шы, сійӧ чужтысь аньлӧн гӧлӧс шы кодь, медводдза кагасӧ сьӧкыда чужтысьлӧн горзӧм шы кодь. Тайӧ – Сион нывлӧн гӧлӧс шыыс. Кисӧ нюжӧдӧмӧн сійӧ сьӧкыда ойзӧ: «Курыд шог меным! Виавны локтысьяс водзын ме вынтӧм».