17 Сы водзын мувывса войтыръяс нинӧм кодьӧсь, Сылы найӧ абутӧмысь этшаджык на.
Тэкӧд йитчӧма менам сьӧлӧмӧй, Тэнад веськыд киыд кутӧ менӧ.
Войся вӧтын моз уна лыда войтыр петасны тышӧ Ариэллы паныд, уськӧдчасны сы вылӧ, топӧдасны сійӧс да босьтасны сылысь изкарсӧ.
Тіян водзын ошйысигӧн ме вӧлі мывкыдтӧм морт кодь, ті ӧд асьныд менӧ вайӧдінныд та выйӧдзыс. Дерт, ме нинӧм кодь, но тіянлы аслыныд колӧ вӧлі ошкыны менӧ, ме ӧд нинӧмӧн абу лёкджык ”ыджыд апостолъясысь”.
Дерт нин, Сы водзын морт – вегыль кодь, мортсянь чужысь – номыр кодь.
Дугдӧй лача кутны морт вылӧ, кодлӧн олӧмыс лолыштӧм кодь. Мый вермас вӧчны сійӧ?
Найӧс, кодъяс кӧсйӧны босьтны менсьым олӧмӧс, лоӧ шыбитӧма пыдӧстӧм гуӧ.
Мувывса олысьяс Сы водзын – нинӧм кодьӧсь. Енэжвыв тышкакотыръяскӧд да мувывса олысьяскӧд Сійӧ вӧчӧ, кыдзи кӧсйӧ. Некод оз вермы кутны Сылысь кисӧ да шуны: ”Мый Тэ вӧчан?”