7 Ӧні муыс ставнас лӧньӧма да шойччӧ, му вылын олысьяс гораа нимкодясьӧны.
Нимкодясь, енэжыс, гажӧдчы, муыс, гораа нимкодясьӧй, керӧсъяс! Ӧд Господь бурӧдіс Ассьыс войтырсӧ, Сійӧ бурсьӧлӧмтчӧ Аслас коньӧръяс дінӧ.
– Нимкодясь, енэжыс! Нимкодясьӧй, вежа апостолъяс да пророкъяс! Енмыс мыждіс тайӧ карсӧ тіянлы лёк вӧчӧмысь.
Енэжыс, муыс и ставыс, мый сэні эм, кутасны нимкодясьны, ӧд войвывсянь Вавилонӧ локтасны куштысь-бырӧдысьяс, – висьталӧ Господь. –
Веськыда олысьлы кӧ бур, сэки карыс нимкодясьӧ, лёк вӧчысь кӧ кулӧ, карыс долыда гажӧдчӧ.
Господь ӧксыалӧ! Полӧй-тіралӧй Сыысь, войтыръяс! Сійӧ пукалӧ херувимъяс вылын. Мед сыркакылас муыс!
Сьыланкыв. Корей пиянлӧн псалом.
Сэки вӧлаяс шуисны Господьлӧн анделлы, мирт пуяс пӧвстын сулалысь верзьӧмалы: «Ми кытшовтім мусӧ. Гуын моз гӧгӧр лӧнь».
сувтіс менам син водзӧ Енсянь повзьӧдана петкӧдчылӧм: ылӧдчысь ылӧдлӧ, бырӧдысь бырӧдӧ. Элам, уськӧдчы на вылӧ! Мидия, кытшав найӧс! Ӧні став ойзӧмыслы Ме пукта пом.
Господь Ыджыдыс тадзи висьталӧ: став муыс пондас нимкодясьны, но тэысь Ме вӧча овтӧмин.