11 Тайӧс шуӧм бӧрын Исус содтіс: «Миян Лазар ёртным унмовсьӧма. Ме муна сійӧс садьмӧдны».
Сэки гуалӧмаяс пӧвстысь унаӧн ловзясны: ӧтияс – помтӧм олӧм вылӧ, мӧдъяс – янӧдӧм да помтӧм мустӧмтӧм вылӧ.
Исус сёрнитіс Лазарлӧн кулӧм йылысь, а велӧдчысьясыс мӧвпалісны, мый Исус сёрнитӧ узьӧм йылысь.
Кристос куліс миян вӧсна, медым ми, ловъяӧсь али кулӧмаӧсь, олім Сыкӧд.
Висьтала тіянлы гусятор: ми огӧ ставным кулӧй, но ставным вежсям.
Сэсся пидзӧс вылас усьӧмӧн гораа горӧдіс: «Господьӧй, эн мыжды найӧс таысь». Тайӧс шуӧм бӧрын Степанлӧн лолыс петіс.
Шойгу кыртаяс воссялісны, уна вежа войтырлӧн шойыс ловзис,
Сійӧн и шуӧма: – Садьмы, узьысь, ловзьы кулӧмысь, и тэнӧ югдӧдас Кристос.
Исус пырис керкаӧ да шуис налы: «Мыйла шызьӧмныд? Мыйла бӧрданныд? Нывкаыс эз кув, сійӧ узьӧ».
Исус шуис налы: «Мунӧй татысь! Нылыс эз кув, сійӧ узьӧ». Исус вылын пондісны серавны.
Господь сёрнитіс Мӧисейкӧд воча чужӧмӧн, кыдзи морт сёрнитӧ аслас ёрткӧд. Сэсся Мӧисей бӧр локтіс йӧз дорӧ, а Навлӧн Исус пиыс, Мӧисейлы отсасьысь том морт, эз вешйыв паныдасян чом дорысь.
Тадзи инісны Гижӧдысь кывъясыс: «Ӧвраам эскис Енлы, та вӧсна Енмыс шуис сійӧс веськыдӧн». Сійӧс шуӧма тшӧтш Енлӧн ёртӧн.
Пальӧдчӧй да олӧй бур ногӧн, дугдӧй вӧчны мыжсӧ! Ӧд ӧткымынӧн тіян пӧвстысь оз тӧдны Енсӧ, ме шуа тайӧс тіянӧс янӧдӧм могысь.
Сідзкӧ, Кристослы эскысьяс, кодъяс кулісны нин, пыр кежлӧ вошисны.
Чойяс мӧдӧдісны мортӧс висьтавны Исуслы: «Господьӧй, Тэнад муса ёртыд висьӧ».
Верӧспуӧн шуӧны сійӧс, кодлӧн эм гӧтырпу. Верӧспулӧн ёртыс орччӧн сулалӧ да нимкодясьӧмӧн кывзӧ сылысь сёрнисӧ. Ме тшӧтш тадзи нимкодяся, и менам нимкодьлунӧй помтӧм-дортӧм.
Израиль, тэ – Менам кесйӧгӧй, Яков, тэ – Менам Ӧвраам ёртсянь чужысь, Ме бӧрйи тэнӧ.
Миян Енмӧй, Тэ вӧтлін тайӧ муас олысьясӧс Аслад Израиль войтыр водзысь да пыр кежлӧ сетін тайӧ мусӧ Аслад Ӧвраам ёртсянь чужысьяслы.
Господь шуис Мӧисейлы: «Регыд тэ вуджан батьясыд дінӧ. А тайӧ войтырыс эновтас Менӧ сійӧ муас, кытчӧ пырас. Кырсалысь ань моз найӧ сетчасны мукӧд енъяслы да торкасны йитӧдӧс, мый Ме кӧрталі накӧд.
Гезий водзджык воис аньлӧн керкаӧ. Сійӧ пуктіс бедьсӧ зонкалы чужӧм вылас, но мӧдыс эз вӧрзьы ни шы эз лэдз. Гезий воча петіс Елисейлы да висьталіс, зонкаыд пӧ эз садьмы.
Войнас ветлысь крукасьӧ, ӧд сылӧн югыдыс абу».
Велӧдчысьясыс шуисны Сылы: «Господьӧй, унмовсьӧма кӧ, бурдас».